Іваницький Сократ Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваницький Сократ Омелянович

ІВАНИ́ЦЬКИЙ Сократ Омелянович (08. 07. 1897, с. Чорнівка, нині Новоселиц. р-ну Чернів. обл. – 08. 07. 1974, Мюнхен) – історик права. Син О. Іваницького, чоловік І. Синенької-Іваницької. Від 1907 навч. у нім.-укр. г-зії в Чернівцях. 1915 мобілізов. до австро-угор. армії. Воював у складі Легіону УСС, командував сотнею, куренем. Перебував у таборах для інтернов. вояків УГА на тер. Чехо-Словаччини. 1921 закін. курси Торг. академії у м. Райхенберґ (Німеччина, нині Ліберець, Чехія), 1925 – Карлів ун-т у Празі, де 1934 здобув ступ. д-ра права. Працював в УВУ; від 1953 – в Укр. тех.-госп. ін-ті (обидва – Мюнхен): від 1964 – звич. проф., 1964–66 – продекан, 1966–74 – проректор; водночас від 1954 – н. с. Ін-ту з вивчення історії культури народів СРСР, від 1957 – Ін-ту з вивчення проблем Сх. Європи УВАН. Автор праць з історії права України часів Гетьманщини, серед яких – «Переяславський договір з 1954 р.: Правна якість заложеного цим договором відношення договірних сторін» (Ню-Йорк; Детройт; Скрентон, 1954).

Літ.: На пошанування пам’яті проф. д-ра Сократа Іваницького // Християн. голос. 1974, 4 серп.; Д-р Сократ Іваницький: Життєвий і творчий шлях. Ню-Йорк, 1976.

В. М. Косик

Стаття оновлена: 2011