Іваничі

ІВА́НИЧІ — селище міського типу Іваничівського ра­йону Волинської області, райцентр. Центр селищ. ради, якій під­порядк. села Долинка та Романівка. Знаходиться за 89 км від обл. центру. Площа 6,05 км². Насел. 7259 осіб (2001, складає 103,7 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. На околиці с-ща виявлено поселе­н­ня доби бронзи (2 тис. до н. е.), зна­йдено кремʼяні ножі, камʼяну сокиру та посуд. Уперше згадується під 1545 у люстрації Володимир. замку. І. пере­бували під владою Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 — у складі Польщі. У 16 — на поч 17 ст. ними володіли шляхтичі Іваницькі. Згідно з побор. реєстрами 1629 у селі знаходилося 68 димів. У 1-й пол. 17 ст. І. належали воєводі А. Киселю. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. 1899 в І. від­крито церк.-парафіял. школу. 1911 тут мешкало 902 особи. На поч. 1-ї світової війни до села з Володимира-Волинського прокладено залізницю. Внаслідок боїв улітку 1915 між рос. й австро-нім. військами зруйновано значну кількість будинків. 1916 нім. під­приємець Рутман спорудив у селі лісопил. завод. За Ризьким договором 1920 І. ві­ді­йшли до Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Від 23 червня 1941 до 20 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили 47 жит. 1946–58 та від 1966 — райцентр. Від 1951 — смт. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Нині в І. працюють під­приємства «АМТ “Труби”», «Європацукор», друкарня. Функціонують 2 заг.-осв. школи І–ІІІ ступ., 1 — І ступ., допоміжна школа-інтернат, дитсадок, муз. та спорт. школи; рай. дім «Просвіта», Іваничівський історичний музей, Будинок школяра, 2 б-ки; центр. рай. лікарня, фельдшер.-акушер. пункт; готель; від­діл. 3-х банків. Виходить г. «Колос». Діють народні фольклор. гурт «Горлиця», ансамбль пісні і танцю «Прибуж­жя», ансамбль нар. музики «Бужани», жін. ансамбль «Чарівниця», хор ветеранів війни та праці «Калина», зразк. хореогр. ансамбль «Прибужаночка». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Памʼятка архітектури — церква сорока мучеників (18–19 ст.). Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятні знаки УСС, на честь 2000-річчя Різдва Христового, на честь 450-річчя І., мемор. комплекс рад. воїнам-визволителям, насипано символ. курган воякам УПА.

В. Г. Березюк, І. Є. Спиридон

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю