Іваничук Роман Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваничук Роман Іванович

ІВАНИЧУ́К Роман Іванович (27. 05. 1929, с. Трач, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) – письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Брат Євгена, батько Наталії Іваничуків. Чл. НСПУ (1960). Герой України (2009). Обл. літ. премії ім. А. Головка (1979) та ім. Б. Лепкого (2003). Міжнар. премія Т. й О. Антоновичів (2003). Орден «За заслуги» 3-го (1998) і 2-го (2006) ступ. Нар. депутат України (1990–94). Навч. у Коломий. г-зії, закін. Львів. ун-т (1957). Учителював. 1963–90 – зав. відділу прози ж. «Жовтень» (Львів); 1996–2009 – проф. каф. укр. літ-ри Львів. ун-ту. Дебютував 1954 новелою «Доктор Бровко» у ж. «Жовтень». Особливу увагу й зацікавлення читачів в Україні та поза її межами здобув істор. роман про Визв. війну під проводом Б. Хмельницького «Мальви» (К., 1968), де розкрито тему яничарства, зради й вірності, патріотизму та відступництва. Роман викликав категор. неприйняття офіц. критики; І. тривалий час був позбавл. можливості публікувати свої твори (зокрема напис. 1968 роман «Журавлиний крик» – про зруйнування Запороз. Січі та трагедію кошового гетьмана П. Калнишевського – вийшов у світ 1988 у Львові; перевид. – К.; Х., 2001; Х., 2006). Загалом істор. романи І. склали великий цикл, що охоплює 500-літню минувшину України та представляє широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичості нашого народу (та, крім того, в часи тоталітар. режиму слугували своєрід. підручником патріотизму). У романі «Манускрипт з вулиці Руської» (Л., 1979) виразно відтворено середньовічний Львів. За романи «Вода з каменю» (Л., 1982) і «Четвертий вимір» (К., 1984) – про життя М. Шашкевича та П. Гулака-Артемовського відповідно – відзнач. Держ. премією України ім. Т. Шевченка (1985). Життю і творчості І. Франка присвяч. роман «Шрами на скалі» (Л., 1987). У романі «Орда» (Л., 1992) сатирично змальовано Рос. імперію часів Петра І (у подіях і персонажах відчутний перегук із ситуацією останніх років в УРСР). І. уперше в укр. худож. літ-рі звернувся до теми ОУН–УПА в тетралогії «Вогненні стовпи» (Л., 2005). Його активна громад. позиція і талант письменника поєдналися у зб. статей, есеїв та спогадів «Чистий метал людського слова» (К., 1991), «Благослови, душе моя, Господа» (1993), «Дороги вольні і невольні» (1996; обидві – Львів). За романами «Шрами на скалі» та «Мальви» здійснено низку театр. інсценізацій; за мотивами роману «Черлене вино» (Л., 1979) створ. оперу «Олеська балада» (лібрето Р. Кудлика, музика Б. Янівського), поставл. 1985 у Львів. театрі опери та балету. Окремі твори І. перекладено словац., рос., польс., нім., франц. мовами.

Тв.: Прут несе кригу: Новели. Л., 1957; Край битого шляху: Роман. К., 1962; Тополина заметіль: Новели. Л., 1965; Дім на горі: Новели. Л., 1969; Сиві ночі: Повісті, новели, мандрівні нотатки. Л., 1975; Місто: Повість. Л., 1977; На перевалі: Новели. К., 1981; Сьоме небо: Повісті. Л., 1985; Бо війна війною…: Роман, повість. Л., 1991; Смерть Юди: Триптих повістей. Л., 1997; Сполохи над пустирем: Дилогія. Т., 2002; Злодії та Апостоли: Роман. Л., 2005; Нещоденний щоденник. Л., 2005; І земля, і зело, і пісня: Короткі повісті. Л., 2006; Країна ірредента: Політ. роман. К., 2008; Люлька з червоного дерева: [Мемуари]. Л., 2009; Моя кунсткамера. Л., 2009; Понад прутом моя Коломия. Л., 2010; Хресна проща: Роман. Л., 2011.

Літ.: Ільницький М. Шлях до себе // Жовтень. 1979. № 5; Федорів Р. Магія старого пергаменту // Федорів Р. Танець Чугайстра. Л., 1984; Жулинський М. Які ж виміри людської пам’яті // Жулинський М. Наближення. К., 1986; Дончик В. Переконання романіста // Дончик В. Зупинені миті. К., 1989; Слабошпицький М. Роман Іваничук. К., 1989; Кудлик Р. Високі виміри духовності // Жовтень. 1989. № 5; Андрусів С. Чи всякий сон пробудний? // СіЧ. 1990. № 3; Дімаров А. На шлях століть // ЛУ. 1999, 1 черв.; Бічуя Н. Роман Іваничук: «Світ зловив мене, і я тішуся тим…» // Дзвін. 1999. № 7; Меч і мисль: Творчість Р. Іваничука у нац. вимірах укр. культури: Зб. наук. пр. Л.; Уж., 2009.

О. А. Бартко

Стаття оновлена: 2011