Іванівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванівський район

ІВА́НІВСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1945 – Янівський) – район, що знаходиться у центральній частині Одеської області. Утвор. 1924. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло 368 осіб), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до травня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. При захисті р-ну 1941 загинуло 25, при звільненні 1944 – 1929 осіб. З фронтів 2-ї світ. війни не повернулося 2720 жит. І. р. Учасниками війни в Афганістані були 148 іванівців, з них 3 загинули. Пл. 1,16 тис. км2. Насел. 29 658 осіб (2001, складає 95,6 % до 1989): українців – 68 %, росіян – 11,7 %, болгар – 14,2 %, молдаван – 3,5 %, білорусів – 0,2 %. У складі р-ну – смт Іванівка, Петрівка, Радісне та 43 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Червонознам’янка, Буялик та Ротове. Тер. І. р. перетинає автомагістраль Київ–Одеса. Лежить у межах Причорноморської низовини, рельєф – плоскохвиляста лесова рівнина, розчленована балками, із заг. похилом до Чорного моря. Корисні копалини: вапняки, цегельно-черепична сировина. Виявлені лікув. грязі, ропа та джерела мінерал. вод. З Пн. на Пд. тер. р-ну протікають річки Малий Куяльник і Великий Куяльник, що впадають у Хаджибейський лиман і Куяльницький лиман Чорного моря. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньо- і малогумусні (бл. 90 %). У І. р. – пам’ятка природи заг.-держ. значення Михайлопільський яр та ландшафт. заказник місц. значення Верхній ліс. Розвинуті рослинництво зерн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 103 тис. га, з них орних земель – 78,7 тис. га, сіножатей – 2,8 тис. га, пасовищ – 18,6 тис. га, садів – 0,69 тис. га, виноградників – 0,13 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, цукр. буряк. Функціонують 13 с.-г. ТОВ, 3 с.-г. приват. підпр-ва, 2 с.-г. кооперативи, 150 фермер. госп-в. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі та смт Петрівка й Радісне. У р-ні – 21 заг.-осв. школа, 10 дитсадків, Будинок школяра, філія Цебриків. ПТУ № 36; 27 клуб. та бібліотеч. установ, Іванівський історико-краєзнавчий музей, 3 муз. школи; 6 лікарняно-профілакт. та 20 фельдшер.-акушер. пунктів; спорт. комплекс, ДЮСШ (6 філій із 4-х видів спорту – футболу, волейболу, боротьби, боксу). Виходить г. «Степові зорі». Функціонують 6 колективів худож. самодіяльності, які мають звання «народний», – ансамбль укр. пісні «Калинонька» (Радісне), ансамбль рос. пісні «Дуняша», театр естрад. мініатюр (обидва – Іванівка), ансамблі «Яворина», «Берегиня» (обидва – с. Червонознам’янка) та зразк. хореогр. ансамбль «Фаворит» (Іванівка). Реліг. громади: 9 – УПЦ МП, 1 – УПЦ КП, 1 – мусульман, 6 – євангел. християн-баптистів, 3 – християн віри євангельської, 2 – свідків Єгови, 2 – адвентистів сьомого дня. У р-ні – 6 мемор. комплексів, 32 пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. У с. Северинівка – пам’ятка арх-ри та містобудування церква Івана Богослова (1806). Серед видат. уродженців – історики М. Дихан (с. Благоєве), І. Ганевич (с. Червонознам’янка); мистецтвознавець, літературознавець Анатолій та його донька мовознавець Олена Жаборюки (с. Конопляне); письменник І. Мавроді (с. Червонознам’янка); живописець, засл. художник УРСР Л. Ходченко (с. Шаманівка), скульптор П. Голович (с. Червонознам’янка); двічі Герой Рад. Союзу С. Артеменко (с. Малинівка; погруддя).

Р. С. Довгань, М. С. Божеску, І. Я. Поляк

Стаття оновлена: 2011