ІВАНО́В Борис Олексі­йович (22. 12. 1948, м. Хабаровськ, РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1987), член-кореспондент НАНУ (2009). Премія ім. О. Давидова НАНУ (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Закінчив Харківський університет (1972), де від­тоді й працював. 1974–83 — у Фізико-технічному ін­ституті низьких температур АН УРСР (Харків): від 1978 — старший науковий спів­робітник; 1983–85 — завідувач лабораторії теорії магнетизму Ін­ституту теоретичної фізики АН УРСР і 1985–95 — Ін­ституту металофізики НАНУ; від 1995 — в Ін­ституті магнетизму НАНУ (усі — Київ): від 2009 — завідувач лабораторії фізики магнітних матеріалів. Водночас від 1984 — професор кафедри математики і теоретичної радіофізики Київського університету. Наукові дослідже­н­ня: солітони у твердому тілі, над­провід­ність, неодновимірні солітони, теорія магнітних домен­них структур, магнітна релаксація, макро­скопічні квантові ефекти. Ви­значив нерівноважну термодинаміку солітон. газу в одновимірних магнітних системах, близьких до точно інтегрованих; за­пропонував неньютон. рівня­н­ня для опису динаміки магнітних вихорів; перед­бачив ефекти макро­скопічного квантового тунелюва­н­ня.