Іванов Вадим Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Вадим Петрович

ІВАНО́В Вадим Петрович (31. 01. 1933, м. Біла Церква Київ. обл. – 14. 06. 1991, Київ) – філософ. Д-р філос. н. (1978), проф. (1987). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1982). Закін. Київ. ун-т (1955). Працював асист. Ніжин. пед. ін-ту (Черніг. обл., 1956–59); ст. викл. каф. марксизму-ленінізму Київ. худож. ін-ту (1962–69); в Ін-ті філософії АН УРСР (Київ): від 1969 – ст. н. с. відділу діалектич. матеріалізму, 1979–87 – заст. дир. з наук. роботи, 1987–89 – зав. відділу філос.-методол. проблем культури; 1989–91 – зав. каф. культури Київ. ін-ту політології та соц. упр. Наук. дослідж.: походження й сутність світогляд. та естет. форм сусп. свідомості; світоглядні проблеми людського начала в антропогенезі; теор. інтерпретація феномену доцільності світу людини; співвідношення наук. пізнання та мист-ва, культури й діяльності.

Пр.: Человеческая деятельность – познание – искусство. 1977; Мировоззрение как форма сознания, самоопределения и культуры личности // Мировоззренчес. культура личности: Филос. проблемы формирования. 1986; Культура и человеческая деятельность // Культура и развитие человека: Очерк филос.-методол. проблем. 1989 (усі – Київ).

Літ.: Табачковський В. Антропологічний поворот філософів-шістдесятників у персоналіях: Вадим Іванов // Філос.-антропол. читання’ 96. К., 1997.

В. Д. Білодід

Стаття оновлена: 2011