Іванов Володимир Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Володимир Володимирович

ІВАНО́В Володимир Володимирович (1873, м. Царське Село, нині Пушкін Ленінгр. обл. – 1931) – лікар-дерматовенеролог. Д-р медицини (1900). Закін. Військ.-мед. академію (С.-Петербург, 1897), де й працював від 1899 ординатором терапевт. клініки, співроб. клініки шкір. та венерич. хвороб, від 1904 – приват-доц. Удосконалював знання за кордоном, зокрема в Парижі в Ін-ті Пастера у І. Мечникова та О. Безредки (1900–02). У 1913–17 – зав. каф. шкір. та венерич. хвороб Психоневрол. ін-ту в Петрограді (нині С.-Петербург) та 1917–25 – 1-го Моск. ун-ту. Від 1925 – зав. дерматол. відділу Ін-ту профес. захворювань (Москва). Голова Всерос. спілки боротьби із венерич. хворобами (1917), Моск. венерол. та дерматол. т-ва (1919–28). Почес. чл. Моск., Київ., Одес., Донського та чл.-кор. Берлін. дерматол. т-в. Організатор і ред. ж. «Дерматология» (1913–14) та «Русский вестник дерматологии» (1924–31). Наук. дослідж. присвяч. питанням дерматології та сифілідології. Довів зв’язок сифіліт. інфекції з ураженням судин. За його участі створ. низку арсеновміс. препаратів для лікування сифілісу. Запропонував для діагностики профес. дерматозів крапел. метод шкір. алергіч. реакцій. Автор «Записок по кожным и венерическим болезням» (1920; 1923).

Літ.: Хорошко В. Памяти проф. В. В. Иванова // КМ. 1931. № 21; Белова-Рахимова Л. В. Пути развития отечественной дерматологии в России и СССР (1917–1927 гг.) // Вест. последиплом. мед. образования. 2007. № 2.

Н. М. Фещенко

Стаття оновлена: 2011