Іванов Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Іван Іванович

ІВАНО́В Іван Іванович (15(27). 08. 1894, Харків – 02. 07. 1969, там само) – графік, художник монументально-декоративного мистецтва. Чл. Асоц. художників Червоної України та Об’єдн. сучас. митців України (1928), СХУ (1938). Закін. Харків. художнє уч-ще (бл. 1918). Працював у колі митців кубофутурист. групи «Союз семи», експонент її 1-ї виставки. Учасник респ. і зарубіж. мист. виставок від 1916. Персон. – у Києві (1941), Харкові (2011 – посмертна). Стилістично еволюціонував від символіко-містич. сюжетів до іронії та ґротеску експресіоніст. плану. Автор великоформат. акварелей героїко-романт. і побут. характеру. Займався також пром. графікою. Перебував 1920–22 у Владикавказі (нині Пн. Осетія, РФ), де створював плакати для КавРОСТА («Залікувавши рани червоноармійця, ми наносимо рани контрреволюції», 1920), ілюстрував ж. «Горская мысль». Виконав розписи військ. клубу «Художник» УкрРОСТА (кін. 1920-х – поч. 30-х рр.). Викладав у студіях і робітн. клубах Харкова (1922–24), працював у «Агентізо» (від 1925), г. «Комуніст» і «Комсомолець України» (від 1928), т-ві «Облхудожник» (1933–41). Окремі роботи зберігаються у Харків. ХМ.

Тв.: графіка – «Портрет із кішкою» (1916), «Автопортрет» (1917), «Сім’я» (1918), «Місто» (1919), «В. Ленін» (1921), «Прогулянка» (1922; 1928), триптих «Тюрма» (1922), «НЕП», «Сімейна пародія» (3-я премія Всеукр. ювіл. виставки «10 років Жовтню»; обидва – 1927), «Леся Українка» (1930-і рр.), «Даєш витончене життя!» (1935), «Карнавал на честь Перемоги у Харкові» (1944).

Літ.: Иван Иванов и веризм // Савицкая Л. На пути обновления. Искусство Украины в 1890–1910-е годы. Х., 2006.

Л. Л. Савицька

Стаття оновлена: 2011