Іванов Михайло Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Михайло Вікторович

ІВАНО́В Михайло Вікторович (23. 06. 1939, Київ) – кінооператор, педагог. Син В. Іванова. Чл. НСКінУ (1967). Закін. ВДІК (Москва, 1962; майстерня Л. Косматова, Е. Тіссе). 1961–99 працював на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ), де зняв стрічки: «Королева бензоколонки» (співавт., 1963, реж. О. Мішурін, М. Літус), «Ключі від неба» (1964), «Веселі Жабокричі» (1971), «Ні пуху, ні пера!» (1973), «Снігове весілля» (1980; усі – реж. В. Іванов), «Непосиди» (1967), «Вулиця тринадцяти тополь» (1969; обидва – реж. В. Іванов, А. Народицький), «Смеханічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (1970, реж. Ю. Тимошенко, Ю. Березін), «Еквілібрист» (1976, реж. Л. Нечаєв), «За покликом серця» (співавт., 1985, реж. С. Цибульник, Г. Шигаєва). На студії «Укртелефільм» (Київ) зняв фільми: «Сад Гетсиманський» (1993), «Тигролови» (1994), «Донбас. Повернення» (1995; усі – реж. Р. Синько); на студії «Золоті ворота» (Київ): «Господарі» (1988, співавт.), «Дай нам, Боже, довгий вік» (1991; обидва – реж. В. Довгань). Водночас від 1976 викладає в Київ. ун-ті театру, кіно і телебачення.

Літ.: Пономаренко Б. Найвища нагорода – подяка глядачів // УК. 2000. № 11; Макаревич Л. Син продовжив лінію батька // Там само. 2002. № 7.

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2011