Іванов Михайло Інокентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Михайло Інокентійович

ІВАНО́В Михайло Інокентійович (24. 05 (06. 06). 1909, с. Великий Кемчуг Єнісей. губ., нині Краснояр. краю, РФ – 08. 11. 1976, Київ) – живописець, графік, педагог. Чл. СХУ (1939). Учасник 2-ї світ. війни. Навч. в Одес. худож. ін-ті (1930–34; викл. Т. Фраєрман), закін. Київ. худож. ін-т (1939; викл. П. Волокидін, О. Шовкуненко). Працював у ньому (1939–60, з перервою): від 1952 – доц.; у Київ. відділ. Укр. полігр. ін-ту у Львові (1960–68). Учасник мист. виставок від 1928. Осн. галузі – станк. живопис і графіка. Ілюстрував книги для київ. вид-в (зокрема «Молодь»). У живописі дотримувався принципів реалізму; у книжк. графіці – станковізму, ретельно опрацьовуючи деталізацію зображення. Значне місце відведено істор.-рев. та істор. тематиці, лірично-поет. мотивам природи. Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ, НМУНДМ. Серед учнів – М. Григор’єва, Г. Нечипоренко.

Тв.: живопис – «Наші прийшли» (1939), «Бої поблизу станції Лиха» (1941), «Витязь із Дніпра» (1946), «Весна» (1947), «Троянди» (1950), «Зацвіла яблуня» (1958); іл. до кн. – «Юрко Васюта» О. Донченка, «Ми – радянські люди» Б. Польового (обидві – 1950), зб. «Румунські народні казки» (1956; усі – Київ).

І. І. Чуліпа

Стаття оновлена: 2011