Іванов Михайло Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Михайло Федорович

ІВАНО́В Михайло Федорович (20. 09 (02. 10). 1871, м. Ялта, нині АР Крим – 29. 10. 1935, Москва) – вчений-селекціонер у галузі тваринництва, живописець. Д-р с.-г. н. (1934), проф. (1913), акад. ВАСГНІЛ (1935). Засл. діяч н. і т. РСФРР (1929). Закін. Харків. вет. ін-т (1897). Працював вет. лікарем в Орлов. губ. (Росія, 1897–98), де завдяки його зусиллям організовано клініку для тварин і бактеріол. станцію. 1898–1900 вивчав тваринництво та ветеринарію у Німеччині, Голландії, Італії, Франції, Швейцарії. Від 1900 – у Харків. вет. ін-ті: приват-доц. каф. скотарства і годівлі, зав. гігієн. лаб., від 1906 – екстраординар. проф. каф. тваринництва та зоогігієни; водночас від 1907 – приват-доц. Харків. ун-ту. Від 1914 – проф. каф. спец. зоотехнії Тимірязєв. с.-г. академії (Москва). 1925 з ініціативи та під кер-вом І. створ. зоотех. дослідну станцію, реорганіз. згодом в Ін-т с.-г. гібридизації і степ. акліматизації тварин ВАСГНІЛ (нині Ін-т тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» ім. І. НААНУ, Чаплин. р-н Херсон. обл.). Від 1926 – у Моск. зоотех. ін-ті (згодом Всесоюз. комуніст. с.-г. ун-т): від 1927 – зав. каф. свинарства та вівчарства; водночас від 1930 – викл. Вет. ін-ту. Очолював експедицію з вивчення вівчарства у Середню Азію. Від 1929 – зав. секції тваринництва ВАСГНІЛ. Наук. дослідж. з проблем тонкорун. м’ясо-вовнового вівчарства і каракулівництва. Основоположник нової галузі вівчарства – смушкознавство. Розробив наук. класифікацію смушків, методику виведення нових порід тварин. Автор порід овець асканійський і гірський мериноси та свиней – українська степова біла. Обґрунтував методи обстеження стад, оцінки міцності конституції, покращення корм. бази та збалансованої годівлі, підвищення якості бонітування тварин. В Ін-ті тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» НААНУ відкрито мемор. музей І. 1968 ВАСГНІЛ встановила медаль його імені. 1962 на кіностудії «Мосфільм» знято х/ф «Академік з Асканії» (реж. В. Герасимов). Серед мист. творів – пейзажі «Весна», «Пізня осінь», «Південний берег Криму», «Дорога в гори», деякі з них експонувалися 1910 на виставці у Харкові.

Пр.: Каракулеводство на юге России. Петроград, 1914; Свиноводство. Москва, 1919; Курс овцеводства. Москва, 1924; Волошские овцы. Москва, 1925; Каракульские смушки. Москва, 1932; Избранные сочинения: В 3 т. Москва, 1949–50; Полное собрание сочинений: В 7 т. Москва, 1963–65.

Літ.: Гребень Л. К. Академик М. Ф. Иванов и его работы по выведению новых пород животных. Москва, 1949; Иванова Н. К. Академик М. Ф. Иванов. Жизнь и деятельность. 2-е изд. Москва, 1953; Крутыпорох Ф. И. М. Ф. Иванов-художник // Животноводство. 1967. №4; Гребень Л. К., Николаев А. И. Академик М. Ф. Иванов – выдающийся деятель зоотехнической науки // Овцеводство. 1971. № 9; Летучев К. П. Академік М. Ф. Іванов і його праці з породоутворення та селекції тварин. К., 1996; Буркат В. П. Уроки академіка М. Ф. Іванова // ВАН. 1996. № 11; Рубан Ю. Д., Туринський В. М., Попов М. Ф. Іванов Михайло Федорович (1871–1935) // Вчені-селекціонери у тваринництві. Кн. 1. К., 1997.

К. П. Летучев, В. М. Рябко

Стаття оновлена: 2011