Іванов Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Олександр Васильович

ІВАНО́В Олександр Васильович (05(17). 08. 1884, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 1958) – етнограф, фольклорист, письменник. Учасник 1-ї світ. війни. Склав іспити на звання вчителя в Ун-ті св. Володимира у Києві (1908). Учителював. Від 1929 очолював Могилів-Поділ. краєзнав. музей, раду краєзнав. т-ва. Під час перебування у місті родини Косачів близько спілкувався з нею. Листувався з Оленою Пчілкою, присвятив їй вірші «Олені Пчілці» та «Щедрівка». Писав і перекладав поет. твори укр. та рос. мовами. Автор віршів про голод у 1920-х рр. («Сидять баби босоногі»), пошесті, важке життя старих людей («Забуті»), сиріт; а також гуморесок та байок. За кількома п’єсами – інсценізаціями проз. творів укр., рос. і зх.-європ. авторів – здійснено постановки у трудшколах міста. Переклав частину «Пісні про Гайавату» Г. Лонґфелло. Серед етногр. дослідж. – «Що роблять з мерцями», «Звичаї, пов’язані з дитиною на Поділлі», «Причинки до пізнання весільної та похоронної обрядовості», «Весілля в с. Калитинці», «Колядування в Києві та вистава “Історія Ірода” наприкінці ХІХ ст. в Києві», «“Пісні фартових” у Києві наприкінці ХІХ ст.», «Про народні звичаї “Коляду” і “Гаївку” на Поділлі». Підготував істор.-краєзнавчі нариси про села та містечка Могилівщини, описав пам’ятки культури у 88-ми поділ. селах. Проз. і драм. твори, наук. розвідки зберігаються у відділі рукописів Ін-ту літ-ри НАНУ (Київ). Заарешт. у березні 1933 за звинуваченням у приналежності до УВО, через півроку звільнений за недостатністю доказів. Під час румун. окупації 1941–44 признач. бургомістром Могилева-Подільського, за що після війни засуджений.

Тв.: Замовляння від «пристріту» («врокі») й переляку // Побут. 1928. Ч.2–3; Пам’ятки мистецтва у місті Шаргороді Могилівської округи // Вісн. ВУАН. 1930. Ч. 1; Спогади про Грицька Григоренка // Літ. архів. 1930. Кн. 1–6; 1931. Кн. 6.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2011