Іванов Олександр Титович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Олександр Титович

ІВАНО́В Олександр Титович (13(25). 12. 1892, с. Ходотково Вітеб. губ., Росія, нині Білорусь – 1989, Москва) – живописець, художник монументально-декоративного мистецтва і графік. Чл. Орг-ції молоді Асоц. художників революції (1925–29). Навч. у Рисув. школі Т-ва заохочення мист-в у С.-Петербурзі (1909–10; кер. М. Реріх), у Москві закін. Уч-ще живопису, скульптури та арх-ри (1917; викл. К. Коровін, С. Малютін) та ВДХУТЕМАС (1925; викл. П. Кузнецов). Викладав у Москві: на робітфаці мист-в (1925–27), у Ін-ті декор.-приклад. мист-ва (1945–52), Текстил. ін-ті (1955–58). Учасник мист. виставок від 1914. Персон. – у Москві (1943, 1973). У серед. 1920-х рр. зробив копії фресок кількох церков. Брав участь у створенні розписів у Москві – «Революційний рух у нас і за кордоном» (1930, клуб «Пролетарій») та «Єдність партії» (1934). Окремі роботи зберігаються у ДТГ та Музеї історії Москви.

Тв.: живопис – «Жіночий портрет» (1914), «Ходаки» (1929), «Пейзаж» (1942), «Гомер» (1947), «Філософи-матеріалісти» (1969), «Зібрання бригади під час посівної» (1975), «Негр» (1976), «1917-й рік на фронті» (1977); серії – «Колгосп на Кубані» (1930–40), «Новгород. Пам’ятки архітектури» (1951–55), «Натюрморти» (1968–75); для станцій Моск. метрополітену – панно «Уперед до перемоги комунізму» (1935, «Комсомольська-радіальна»; не збереглося), мозаїки – «Полтавський бій», «М. Щорс в Україні», «О. Пушкін в Україні» (усі – 1953; співавт.; «Київська-кільцева»), «В. Ленін» (1956, «Бауманська»); сграфіто – «Процес шовківництва», «Культурні рослини» (обидва – 1939, для Всерос. с.-г. виставки); мозаїки – «Голова колгоспниці» (1949), «В. Чапаєв і Д. Фурманов» (1967); графічні серії – «Нафтові промисли Баку» (1931), «Бійці військово-санітарної служби» (1941–44), «Материнство» (1947–50), «Ленінград» (1961–63), «Крим. Судак. Коктебель. Гурзуф» (1964–67).

Т. А. Галькевич

Стаття оновлена: 2011