Іванов Павло Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Павло Миколайович

ІВАНО́В Павло Миколайович (25. 07 (07. 08). 1904, Миколаїв – 06. 12. 1983, Київ) – співак (тенор), артист балету. Засл. арт. УРСР (1974). Навч. в Одес. балет. школі, Центр. театр. ін-ті мист-в (Москва, 1928–30). Удосконалював вокал. майстерність у М. Каржевіна у Харкові. Соліст балету Одес. (1923–25), Харків. (1925–26), Новосибір. (РФ, 1926–28), Моск. пересув. (1928–30) театрів опери та балету; опери Одес. (1930–32), Свердлов. (нині Єкатеринбург, 1932–39), Казах. (Алма-Ата, нині Алмати, 1941–44), Київ. ім. Т. Шевченка (1939–60) театрів опери та балету. Володів сильним голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах.

Партії: оперні – Андрій, Кобзар («Тарас Бульба» М. Лисенка), Герман, Вакула («Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Давидов, Мишук («Піднята цілина», «Тихий Дон» І. Дзержинського), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Отелло, Радамес («Отелло», «Аїда» Дж. Верді); балетні – Лі Шанфу, Капітан, Браток («Червоний мак» Р. Ґлієра).

І. М. Лисенко, В. Д. Туркевич

Стаття оновлена: 2011