Іванов Петр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Петр Іванович

ІВА́НОВ Петр Іванов (Иванов Петър Иванов; жовтень 1847, м. Стара Загора, нині Болгарія – 02. 02. 1927, там само) – болгарський поет, перекладач. Чл. Болгар. літ. т-ва (1884). Навч. у Белґрад. духов. семінарії (1864–70). Учителював. Брав участь у Старозагор. (1875) та Април. (1876) повстаннях. Автор популяр. патріот. пісень («Вперед, болгарине, у бій!..», «Ох, друзі, чуйте мене»). Відомий як перекладач творів Г. Чоке, В. Гюґо, М. Йованович. На творчості І. позначився вплив поезії Т. Шевченка, чиї мотиви він запозичував. У власній зб. «Стихотворения» (Цариград, 1875) представив і переклади творів Б. Радичева, О. Пушкіна, М. Лермонтова та Т. Шевченка (поема «Хустина», образ. зміст, ритм і розмір якої в цілому передано, але рим не дотримано). Залишив спогади «Въспоминания от разбърканите времена» (Пловдив, 1884). У 1925 вийшла його зб. вибр. творів «Въздишки и сълзи».

Літ.: Мишев Д. Петър Иванов // Лѣтописъ на Българската академия на наукитѣ. София, 1926/27. Т. 10; Шпильова О. Т. Г. Шевченко і болгарська література. К., 1963; Русакієв С. Тарас Шевченко і болгарська література. К., 1968.

І. А. Стоянов

Стаття оновлена: 2011