Іванов Семен Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Семен Павлович

ІВАНО́В Семен Павлович (31. 08(13. 09). 1907, с. Порєчено, нині Смолен. обл., РФ – 26. 09. 1993, Москва) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Генерал армії (1968). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди. В армії від 1926, на фронті 2-ї світ. війни від 1941. Закін. Моск. піхотну школу (1929), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1939). Відзначився під час визволення Мінська, Сталінграда (нині Волгоград, РФ), Києва, Белґрада, Будапешта. Після війни – на військ. і команд. посадах. Нач. штабів Білорус. (1946–48), Одес. (1952–53), Моск. (1953–56), Київ. (1956–59), Сибір. (1963–64) військ. округів. Мешкав у Москві. 1968–73 очолював Військ. академію Генштабу, від 1973 – у Групі ген. інспекторів МО СРСР. Автор кн. «О научных основах управления войсками» (Москва, 1975).

О. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2011