Котов Михайло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котов Михайло Іванович

КО́ТОВ Михайло Іванович (28. 10(09. 11). 1896, м. Задонськ Воронез. губ., нині Липец. обл., РФ – 25. 08. 1978, Київ) – геоботанік. Д-р біол. н. (1941), проф. (1943). Держ. пре­мія УРСР у галузі н. і т. (1969). Сталін. премія (1952). Держ. нагороди СРСР. Закін. Хар­ків. ІНО (1922). У 1923–27 пра­­цю­­вав геоботаніком С.-г. наук. ком-ту України; 1927–28 – ст. н. с. Укр. ін-ту приклад. ботаніки; 1929–36 – в Укр. ін-ті рослинни­­цтва (всі – Харків). Від 1938 – в Ін-ті ботаніки АН УРСР (Київ): зав. відділу вищих рослин (1944–72), наук. консультант (1972–78). Наук. дослідж. з систематики рослин, ботан. географії, ресурсознавства, історії ботані­­ки. Зробив знач. внесок у справу охорони природи, зокрема склав списки рідкіс. рослин Укра­­їни (у подальшому доповнені і поклад. в основу сучас. списків рослин, які підлягають охороні), брав участь в орг-ції заповід. територій. Описав 36 нових видів ви­щих рослин (34 з них з України). Здійснив понад 40 екс­­педицій у різні регіони Європи та Азії, зібрав знач. гербарій (бл. 80 тис. арк.). Спів­автор і ред. 3-го, 4-го й 8-го томів 12-том. вид. «Флора УРСР» (К., 1936–65), брав участь в укладанні «Визнач­­ника рослин УРСР» (К.; Х., 1950), «Визнач­ника рослин України» (1965), виз­начника-довідника «Бур’яни України» (1970), «Визначника рос­лин Українських Карпат» (1977; усі – Київ).

Пр.: Дикі кормові рослини УРСР. К.; Л., 1941 (спів­авт.); Дикорослі лікарські рослини України. К., 1946 (спів­авт.); Растительный и животный мир юга Украинской ССР и Северного Крыма. К., 1952 (спів­авт.); Нові види флори УРСР та їх критичний перегляд // УБОЖ. 1965. Т. 22, № 2; Ефіроолійні рослини України // Рослинні ресурси України, їх вивчення та рац. використання: Зб. К., 1973.

Літ.: Доброчаєва Д. М., Протопопова В. В. Наукова спадщина Михайла Івановича Котова (До 90-річчя з дня на­­родж.) // УБОЖ. 1987. Т. 43, № 1; Козубенко Ю. Л. Визначний український бо­­танік М. І. Котов і його внесок у охорону рослин України // Наука та науко­­знавство. 2014. № 1; Биологи; Липшиц.

В. В. Протопопова, Т. Л. Олійник

Стаття оновлена: 2014