Іванов Ярослав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванов Ярослав Васильович

ІВАНО́В Ярослав Васильович (26. 01. 1922, Одеса – 04. 09. 1992, Харків) – співак (драматичний баритон). Засл. арт. УРСР (1967). Навч. в Іркут. муз. уч-щі (РФ, 1947–48) та Муз. уч-щі при Ризькій консерваторії (1948–50; кл. Є. Віттінґа). Соліст Бурят. (Улан-Уде, 1950–56), Свердлов. (нині Єкатеринбург, 1956–57), Куйбишев. (нині Самара, 1957–64; усі – РФ), Харків. ім. М. Лисенка (1964–89) театрів опери та балету. Мав незвичай. голос із металевим призвуком та специф. манерою звук. емісії, що вражала експресією та динам. контрастами. Виконував провідні партії в операх сучас. композиторів М. Кармінського, Д. Клебанова, Л. Кніппера, Ю. Мейтуса, Т. Хрєнникова.

Партії: Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Томський, Єлецький, Мазепа, Онєгін, Ліонель («Пікова дама», «Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Ріґолетто, Амонасро, Жермон, Ренато («Ріґолетто», «Аїда», «Травіата», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе).

Літ.: Светланова К. Заслуженное признание // КЗ. 1980, 6 дек.; Чепалов О. Голос – це відлуння серця // Соціаліст. Харківщина. 1980, 14 груд.

О. І. Чепалов

Стаття оновлена: 2011