Іванова Ірина Леонідівна
ІВАНО́ВА Ірина Леонідівна (12. 11. 1949, Дніпропетровськ) — музикознавець, педагог. Дочка Л. Іванова. Канд. мистецтвознавства (1984), доцент (1989). Закін. Харків. інститут мистецтв (1972; кл. П. Шокальського) та аспірантуру при Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1980; кер. С. Богоявленський). 1973–77 викладала у Кирґиз. інституті мистецтв (Фрунзе, нині Бішкек). Від 1977 — у Харків. університеті мистецтв: від 1992 — професор кафедри історії музики. Наукові дослідження: історія світ. муз. культури; сучасна музика; суміжні мистецтва. Серед учнів — Р. Мізітова, В. Плужников, Г. Савченко, О. Садовникова, В. Супрун, О. Тарасова. До 60-річчя І. видано зб. наук. ст. «Vivere est cogitare. Жить — значить мыслить» (Х., 2010).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія опери. К., 1988 (співавтор); Опера и миф в музыкальном театре И. Стравинского. Х., 1991 (співавтор); Класична музична література ХVІІ — першої половини ХІХ ст.: Навч. посіб. Дн., 2003 (співавтор); Житие лирики во Втором концерте для альта с оркестром Антона Лубченко // Київ. музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство: Зб. наук. пр. К., 2004. Вип. 15; Поетика показу та переживання в російській опері ХІХ століття і оперний театр С. Прокоф’єва. Х., 2005 (співавтор); Фрагменти творчості Валентина Бібіка. Х., 2006 (співавтор).
Людина 