Зайончковський Ананій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайончковський Ананій

ЗАЙОНЧКО́ВСЬКИЙ Ананій (Zajączkowski Ananiasz; 12. 11. 1903, м. Вільно, нині Вільнюс – 06. 04. 1970, Рим, похов. у Варшаві) – польський орієнталіст, мовознавець, історик, перекладач. З походження караїм. Акад. Польс. АН (1961). У 1915–22 мешкав у Криму, де закін. Сімфероп. г-зію (1921). Здобув ступ. д-ра філософії в Яґеллон. ун-ті (Краків, 1929). Від 1933 – кер. каф. тюркології Ін-ту сходознавства Варшав. ун-ту. Водночас очолював Польс. орієнталіст. ін-т (1946–50) та Ін-т орієнталістики Польс. АН (1953–69). Гол. ред. ж. «Myśl Karaimska» (Вільнюс, 1930–48), «Przegląd Orientalistyczny» (1949–58), «Rocznik Orientalistyczny» (1953–70; обидва – Варшава). Автор класич. дослідж. з караїм., давніх хазар., осман., кипчац., тюрк. мов, арабомов. словників і підручників. Співупорядник караїм.-рос.-польс. словника (1974). Низку праць присвятив караїмам Галичини й Волині. Вивчав історію, культуру та етнографію караїмів Криму. В укр. сходознавстві його дослідж. високо оцінив О. Пріцак.

Пр.: Literatura karaimska (szkic bibliograficzny) // Myśl Karaimska. 1926. T. 1, № 3; Karaimi na Wołyniu // Rocznik Wołyński. Równe, 1933. T. 3; «Pola Karaimowskie» pod łuckiem // Myśl Karaimska. 1934. T. 10, z. 10; Tatarsko-karaimskie piosenki ludowe z Krymu (tzw. čyn) // Rocznik Orientalistyczny. 1939. T. 14; Związki językowe połowiecko-słowianskie // Prace Wrocławskiego Towarzystwa Naukowego. Seria A. 1949. Т. 72, № 34; Karaims in Poland. Warszawa; Paryż, 1961; Die karaimische Literatur // Philologiae Turcicae Fundamenta. Wiesbaden, 1964. Bd. 2.

Літ.: Kipčiakų tiurkų оrientas Lietuvoje: Istorija ir tyrimų perspektyva. Vilnius, 1994; Рудницький Г. Він вчився у Сімферополі // КСв. 1994, 3 верес.; Його ж. Караїмський часопис про статтю А. Кримського // Там само. 2001, 20 лип.

Г. А. Рудницький

Стаття оновлена: 2010