Зайончковський Андрій Медардович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайончковський Андрій Медардович

ЗАЙОНЧКО́ВСЬКИЙ Андрій Медардович (08(20). 12. 1862, Орлов. губ., Росія – 22. 03. 1926, Москва) – військовик. Генерал від інфантерії (1916). Закін. Микол. інж. уч-ще (1883) й Микол. академію Генштабу (1888) в С.-Петербурзі. Від 1890 служив у гвард. частинах. Як ком-р 85-го піхот. Виборз. полку взяв участь у рос.-япон. війні 1904–05. Від 1908 – ком-р 1-ї бригади 1-ї гвард. піхот. дивізії; водночас 1908–14 – пом. великого князя Олександра Михайловича з упр. Севастоп. музеєм; від 1915 – ком-р 30-го армій. корпусу, який під час наступу Пд.-Зх. фронту влітку 1916 діяв на Ковел. напрямі; згодом – румун. Добруджан. армії. 1917 вийшов у відставку, від 1918 – на службі в Червоній армії, зокрема 1919 – начштабу 13-ї армії; 1922–26 – проф. Військ. академії ім. М. Фрунзе. Автор низки фундам. праць з історії Крим. і 1-ї світ. воєн, написаних з використанням знач. кількості істор. джерел. Співпрацював з ОГПУ, завдяки його свідченням заарешт. багатьох т. зв. воєнспеців (колиш. офіцерів царської армії, які перейшли на службу до більшовиків) у справі «Весна».

Пр.: Оборона Севастополя. С.-Петербург, 1904; Исторический путеводитель по Севастополю. С.-Петербург, 1907; Восточная война 1853–1856 гг. в связи с современной ей политической обстановкой. Т. 1–2. С.-Петербург, 1908–13; Мировая война 1914–1918 гг. Москва, 1924; 1938–39; Мировая война. Маневренный период 1914–1915 гг. на русском (европейском) театре. Москва; Ленинград, 1929.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2010