Зайончковський Станіслав-Францішек - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайончковський Станіслав-Францішек

ЗАЙОНЧКО́ВСЬКИЙ Станіслав-Францішек (Zajączkowski Stanisław Franciszek; 29. 01. 1890, Львів – 10. 10. 1977, м. Лодзь, Польща) – польський історик-медієвіст, архівіст. Учень С. Закшевського. Д-р габіліт. з історії серед. віків (1930). Навч. на правн. і філос. ф-тах Львів. ун-ту. Учасник 1-ї світ. війни. Перебував у рос. полоні. Після повернення 1921 здобув ступ. д-ра історії. 1921–32 працював у Держ. архіві Львова (1927–28 стажувався у Практич. школі вищих студій в Парижі); водночас від 1926 викладав у Львів. ун-ті; 1931–32 – приват-доц., 1932–37 – надзвич., від 1937 – звич. проф. Ун-ту ім. С. Баторія у м. Вільно (нині Вільнюс); 1940–45 – співроб. Держ. архіву Вільнюса; від 1945 – у Лодзин. ун-ті: зав. каф. середньовіч. історії Польщі, декан гуманітар. (1946–48) і філос.-істор. (1956–60) ф-тів. Досліджував історію середньовіч. Литви і Польщі та їх взаємини з хрестоносцями, окремі питання історії Львова, зокрема описав архів та історію львів. катол. капітули, де збереглися давні документи з історії міста.

Пр.: Archiwum Kapituły Łacińskiej we Lwowie. 1923; Z dziejów Katedry lwowskiej. 1924; Studia nad dziejami Żmudzi wieku XII. 1925; Polska a Zakon Krzyżacki w ostatnich latach Władysława Łokietka. 1929; Dzieje Litwy pogańskiej do 1386 r. 1930 (усі – Львів); Zarys dziejów Zakonu krzyżackiego w Prusach. Toruń, 1934.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2010