Зайцев Валерій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Валерій Павлович

ЗА́ЙЦЕВ Валерій Павлович (14. 01. 1946, м. Орел, РФ) – актор, режисер, педагог. Засл. арт. України (2000). Закін. Київ. студію естрадно-цирк. мист-ва (1968), Держ. ін-т театр. мист-ва (Москва, 1978; майстерня Й. Туманова). Відтоді – реж.-постановник Укрконцерту; 1980–93 – актор Театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра, від 1993 – Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки. Водночас від 2007 – проф. Ун-ту культури і мист-в (усі – Київ). Автор кн. «Режисура естради та масових видовищ» (К., 2003).

Ролі: Сергій («Провінціалки» Я. Стельмаха), Ганя Іволгін («Ідіот» за Ф. Достоєвським), Тригорін («Чайка» А. Чехова), Лев («Блондинка» О. Володіна), Преображенський («Собаче серце» за М. Булгаковим), Курт («Дама без камелій» Т. Реттіґена), Неніл («Трохи ніжності» А. Ніколаї); у кіно – Михайло («Хвилина мовчання», 1971, реж. І. Шатров, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького), Чайковський («Молитва за гетьмана Мазепу», 2001, реж. Ю. Іллєнко), Єгоров («Право на захист», 2003, реж. В. Криштофович, т/ф, 12 серій; обидва – Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Ґросс («Європейський конвой», реж. А. Бенкендорф, 2003, студія «FILM. UA»).

Літ.: Майстер тонкої гри // Театр.-концерт. Київ. 2006. №1.

Н. Ю. Філіпченко

Стаття оновлена: 2010