Зайцев Євген Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Євген Петрович

ЗА́ЙЦЕВ Євген Петрович (27. 08. 1940, м. Орша Вітеб. обл., Білорусь – 13. 07. 2001, Миколаїв) – майстер різьблення на дереві, режисер. Засл. майстер нар. творчості України (1992). Закін. Моск. ін-т культури (1967). Відтоді працював у його Тамбов. філії (РФ): 1969–72 – зав. каф. режисури і актор. майстерності. 1974–2001 (з перервами) – у Микол. філії Київ. ун-ту культури і мист-в: проф. каф. декор.-приклад. мист-ва. Під його кер-вом поставлено вистави за творами Ф. Достоєвського, А. Чехова, Ф. Ґарсіа Лорки та ін. 1979 – голова твор. об’єдн. нар. майстрів «Прибужжя». 1979–88 – різьбяр Микол. худож.-вироб. комбінату. Створював декор. панно на основі поєднання традиц. мотивів рельєф. і геом. різьблення. Автор образів нар. майстрів, істор. постатей, композицій на екол. тематику. Учасник обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1977. Персон. – у Миколаєві (1986, 1989, посмертні – 2002–03, 2007), Москві (1990). Окремі роботи зберігаються у Микол. худож. і краєзнав. музеях.

Тв.: декор. панно – «Відун» (1978), «Сіяч» (1985), «Сурмач» (1987); горельєфи – «Коваль», «Легенда» (обидва – 1979), «Корабельних справ майстер», «Ласкаво просимо» (обидва – 1980), «Кравець» (1981), «Казка про рибалку й рибку», «Лісоруб», «Сократ» (усі – 1982), «Скіфська баба», «Привіт, пташко!» (обидва – 1983), «Бондар» (1984), триптих «Хліб» (1985), «Книголюб» (1986), «Сторож», «Музикант» (обидва – 1987), «Моління дощу» (1989), «Пічник» (1990), «Дисонанс», «Непримиренний» (обидва – 1991), «Вихід» (1993), «Давид» (1994), «Згадай, дідусю!», «Пророк» (обидва – 1995); скульптури – «Баба Яга», «Карлсон» (обидві – 1980), «Буратіно», «Лісовик» (обидві – 1981).

Літ.: Смирнова Н. Деревянных дел мастер // Юж. правда. 2007, 23 окт.; Художнє різьблення по дереву: Каталог виставки Є. П. Зайцева. М., 2007.

Ю. В. Одробінський

Стаття оновлена: 2010