Зайцев Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Микола Олександрович

ЗА́ЙЦЕВ Микола Олександрович (16(29). 12. 1902, с. Любниця, нині Новгород. обл., РФ – 21. 09. 1965, Москва) – фахівець у галузі гірничої справи. Канд. тех. н., чл.-кор. АН УРСР (1951). Герой Соц. Праці (1948). Держ. нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. гірн. ін-т (1929, нині С.-Петербург). Працював гол. інженером шахти, трестів «Дзержинськвугілля» і «Артемвугілля» у Донбасі, 1942–45 – на комбінаті «Молотоввугілля» та у тресті «Сталінвугілля». 1945–54 – нач. комбінатів «Сталінвугілля» та «Артемвугілля». 1953–54 – дир. Сталін. н.-д. вугіл. ін-ту (нині Донецьк), 1955–57 – заст. міністра буд-ва підпр-в вугіл. пром-сті СРСР. 1957–60 – у Держплані РРФСР. Від 1960 – в Ін-ті гірн. справи АН СРСР (Москва): зав. лаб. орг-ції гірн. вироб-ва, зав. відділу технології та механізації підзем. добування вугілля. Депутат ВР УРСР 2–3-го скликань. Осн. дослідж. присвячені рац. системам розробки багатогаз. крутоспад. вугіл. пластів, відновленню зруйн. під час війни вугіл. шахт Донбасу, механізації та підвищенню безпеки праці.

Пр.: Проблема выбросов угля и газа на больших глубинах в шахтах Центрального района Донбасса // Разработка угол. месторождений на больших глубинах. 1955 (співавт.); Изыскание прогрессивных методов организации производства при разработке крутопадающих пластов, подверженных внезапным выбросам угля и газа. 1964; Подготовка и порядок разработки выбросоопасных пластов на глубоких горизонтах // Разработка угол. пластов на больших глубинах. 1965 (усі – Москва).

В. Й. Мялковський

Стаття оновлена: 2010