Зайцев Станіслав Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Станіслав Миколайович

ЗА́ЙЦЕВ Станіслав Миколайович (30. 05. 1946, Одеса) – художник театру. Син М. Зайцева, чоловік Н. Федорової. Засл. художник України (2006). Чл. НСХУ (1977). Закін. Ленінгр. ін-т театру, музики і кінематографії (нині С.-Петербург, 1972; викл. М. Азізян). Працював художником-постановником у Ленконцерті (Ленінград, 1972–75). Від 1984 – в Одесі: гол. художник ТЮГу (до 1991), Укр. муз.-драм. театру ім. В. Василька (1991–98), Театру муз. комедії ім. М. Водяного (від 1998). Учасник всеукр. та закордон. мист. виставок (від 1977). Персон. – в Одесі (1983, спільно з дружиною). Роботи зберігаються в Одес. літ. та істор.-краєзнав. музеях, наук. б-ці ім. М. Горького. Був художником-постановником низки вистав у театрах Хабаровська, Пензи, Оренбурга (усі – РФ), Алмати, Сімферополя, Миколаєва та ін. Оформив вистави: «Жорстокі ігри» О. Арбузова (1979), «За двома зайцями» М. Старицького (1988), «Сини Адама» В. Василька за О. Кобилянською (1993), «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (2000), «Кар’єра» за Б. Брехтом (2008; усі – Одес. укр. муз.-драм. театр ім. В. Василька); «Кицьчин дім» С. Маршака (1985, Одес. ТЮГ); «Дон Сезар де Базан» Є. Ульяновського (2002), «Мишоловка» О. Журбіна (2003), «Одеса-мама» С. Колмановського (2005), «Жирофле-Жирофля» Ш. Лекока (2007), «Летюча миша» Й. Штраусса (2008; усі – Одес. театр муз. комедії ім. М. Водяного).

Літ.: Федченко Л. Театр – мир и мир – театр // ОВ. 1995, 9 авг.; Бродавко Р. Преданный театру // Там само. 2006, 30 мая.

Т. В. Щурова

Стаття оновлена: 2010