Зайцев Юрій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Юрій Дмитрович

ЗА́ЙЦЕВ Юрій Дмитрович (04. 12. 1941, м. Вельськ Архангел. обл., РФ) – історик. Канд. істор. н. (1989). Закін. Львів. ун-т (1962). Відтоді учителював, працював у громад. орг-ціях, очолював Львів. обл. спорт. ком-т; від 1981 – в Ін-ті українознавства НАНУ (Львів): від 1992 – ст. н. с. Досліджує нац.-визв. рух в Україні у 2-й пол. 20 ст., розвиток опозиц. сусп.-політ. думки. Від 1994 реалізує наук. проект «Усна історія України ХХ ст.» (аудіозаписи інтерв’ю з учасниками руху опору тоталітар. режимові). Опублікував книги документів та інтерв’ю з І. Дзюбою (2001), І. Калинцем (2002), О. Різниківим (2007), Г. Михайленко (2008). Брав участь у написанні «Історії Львова» (К., 1984) і (Л., 2007, т. 3). Кер. автор. колективу підруч. «Історія України» (Л., 1996; 1998; 2002; 2003). Написав низку статей для ЕСУ.

Пр.: Опозиційний рух 60–80-х рр. К., 1992; Український національний фронт: Дослідж., док., мат. Л., 2000; Українська поезія під судом КГБ: Кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців. Л., 2003; Українська загальнонародна організація (УНФ-2): Дослідж., док., мат. Л., 2005; Генезис Народного руху України: львівська організація // УІЖ. 2010. № 4.

Літ.: Вшанування Юрія Зайцева з нагоди ювілею // Ін-т українознавства НАНУ в 2001: Інформ. бюл. Л., 2002.

І. Г. Патер

Стаття оновлена: 2010