Зайцев Юрій Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцев Юрій Костянтинович

ЗА́ЙЦЕВ Юрій Костянтинович (17. 01. 1951, с-ще Побєдіно Сахалін. обл., РФ) – важкоатлет. М. сп. міжнар. кл. (1973), засл. м. сп. (1977). Закін. Дніпроп. ін-т фіз. культури і спорту (1980). Чемпіон 21-х Олімп. ігор (Монреаль, 1976) у ваговій категорії до 110 кг. Переможець чемпіонатів світу: 1976 – у сумі двоборства (385: 165 + 220 кг), у поштовху (220 кг); 1977 – у поштовху (225 кг); 1978 – у сумі двоборства (402,5: 172,5 + 230 кг), у поштовху (230 кг); Європи: 1977 – у поштовху (225 кг); 1978 – у сумі двоборства (402,5: 177,5 + 225 кг), ривку (177,5 кг), поштовху (225 кг); 1979 – у сумі двоборства (400: 172,5 + 227,5 кг), поштовху (227,5 кг). Володар Кубка СРСР (1974–77). Чемпіон СРСР (1976) та України (1977). Встановив 3 рекорди світу: 1975 – у сумі двоборства (407,5: 172,5 + 235 кг), поштовху (235 кг); 1980 – у поштовху (238 кг), 4 рекорди СРСР і 7 – України. Виступав за спорт. т-ва «Єнбек» (м. Темиртау, Казахстан), «Зеніт» (Дніпропетровськ). Тренер – В. Нечипуренко.

В. В. Драга

Стаття оновлена: 2010