Зайцева Тетяна Варфоломіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайцева Тетяна Варфоломіївна

ЗА́ЙЦЕВА Тетяна Варфоломіївна (31. 12. 1898(12. 01. 1899), с. Великомихайлівка, нині Покров. р-ну Дніпроп. обл. – 24. 03. 1964, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1943). Закін. Харків. ІНО (1927). Працювала 1945–63 ст. н. с. в Ін-ті мовознавства АН УРСР (Київ). Наук. дослідж.: лінгвостилістика, зокрема синтаксис мови укр. худож. літ-ри 19–20 ст.; теорія та історія лексикографії. Брала участь в укладанні «Українсько-російського словника» (К., 1953–63, т. 1–6), «Орфографічного словника української мови» (К., 1975).

Пр.: Стилістичне значення генітива приналежності і присвійних прикметників // Зб. Центр. держ. курсів українознавства. 1930. Кн. 3; Дослідження синтаксису Шевченкового «Кобзаря» (Присудок, керування, звертання) // Наук. зап. Ін-ту мовознавства АН УРСР. К., 1946. Т. 1–3; Із студій над мовою Шевченкового «Кобзаря» (Оформлення дієслівного присудка) // Там само. Т. 2, 3; Стилістичне і граматичне значення пропуску та повторення присудків в поезіях Т. Шевченка // Мовознавство. 1947. Т. 4–5; Методологічні основи нового «Українсько-російського словника» // Лексикогр. бюл. 1951. Вип. 1; Сорок років української радянської лексикографії // Дослідж. з мовознавства в УРСР за 40 років. К., 1957.

Т. Б. Лукінова

Стаття оновлена: 2010