Зайченко Василь Андріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зайченко Василь Андріанович

ЗА́ЙЧЕНКО Василь Андріанович (26. 03 (08. 04). 1912, Одеса – 07. 06. 1985, там само) – живописець, графік і педагог. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Чл. СХУ (1960). Закін. Одес. художнє уч-ще (1937; викл. Ю. Бершадський, Д. Крайнєв, Л. Мучник), Київ. худож. ін-т (1947; викл. М. Шаронов, О. Шовкуненко). Працював 1934–47 у вид-ві «Мист-во» (Київ); 1947–49 – дир. Лебедин. ХМ (Сум. обл.); 1949–53 – заст. дир. з наук. частини Одес. музею сх. і зх. мист-ва; 1954–71 – в Одес. худож.-вироб. майстерні. Учасник худож. виставок від 1949. Персон. – в Одесі (1956, 1986 – посмертна). Створював станк. живописні полотна, плакати. Для творчості 1950-х рр. характерна м’яка, стримана манера; у 1960-х рр. дотримувався «суворого стилю». Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ. Серед учнів – О. Басанець.

Тв.: «Весна» (1947), «Ми знову в рідній Одесі» (1951), «Повернення флотилії “Слава”» (1955), «Гурзуф» (1958), «С. Бабаджан» (1959), «Перед виходом у море» (1960), «Т. Шевченко та А. Олридж» (1964), «На свіжому снігу» (1975).

Літ.: Василий Андрианович Зайченко (1912–1985). Живопись, графика: Каталог выставки. О., 1988; Смирнов В., Грабовський А. «Баранова, 27». О., 1993; Одеський художній музей. 100 років: Каталог виставки. О., 1999.

С. Г. Крижевська

Стаття оновлена: 2010