Закарпатська карстова область - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Закарпатська карстова область

ЗАКАРПА́ТСЬКА КА́РСТОВА О́БЛАСТЬ – територія на Закарпатській низовині, у південно-східній частині Закарпатської області. Пл. 0,14 тис. км2. У геоструктур. відношенні приурочена до Закарпатського прогину. Характеризується наявністю соляно-діапірових структур, в яких утворюються 2 типи карсту – покритий і голий. Поклади солі приурочені до міоцен. піщано-глинистих відкладів. Типовими поверхн. формами карст. і карст.-ерозій. рельєфу є останці, яри, улоговини, озера, карст. лійки, понори і карри, а підзем. карсту – порожнини і печери. Останні відомі у межах Солотвин. родовища кам’яної солі. Товща покладів кам’яної солі сягає 100–490 м, пром. запаси соляної руди становлять 360 млн т. На глиб. 300 м і більше функціонують Солотвин. соляні шахти, виробки яких використовують не лише для видобування кам’яної солі, а й для спелеотерапевт. потреб – лікування хворих на бронхіал. астму, артрит, ревматизм, радикуліт, екзему тощо. У місцях виходу на поверхню купола Солотвин. масиву кам’яної солі є провали, в яких утворилися соляні озера (найбільше – Кунігунда). Останнім часом над шахт. полями активізувалися карст.-провальні процеси, які становлять небезпеку для будівель і комунікацій. У складі З. к. о. виділяють 3 карст. р-ни: Новоселиц., Тереблян. та Солотвинський. Найзакарстованіша тер. Солотвин. р-ну, є декілька соляних печер довжиною в десятки метрів. Актив. прояв карсту зумовлений як природ. (висхідні неотектон. рухи), так і техноген. (видобування солей, дренування підзем. вод, вплив буд. діяльності тощо) чинниками.

І. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2010