Закарпатська Реформатська Церква

В. І. Любащенко

Закарпатська Реформатська Церква

ЗАКАРПА́ТСЬКА РЕФОРМА́ТСЬКА ЦЕ́РКВА — етно-конфесійна протестантська Церква кальвіністської традиції. Складається переважно з угорців, поширена у Берегів., Виноградів., Мукачів., Ужгород. і Хуст. р-нах Закарп. обл. Входить до Співдружності реформат. Церков Карпат. басейну, що обʼєднує угорців-реформатів у 8-ми країнах Сх. Європи. Історично повʼяз. з реформац. рухом в Угор. королівстві 16–17 ст., який підтримували магнати і шляхта (найвідоміші патрони — трансильван. князі Ракоці); перші кальвініст. громади на землях сучас. Закарпаття засн. у 1530–40-х рр. Вчення реформат. Церкви ґрунтується на працях швейцар. реформаторів У. Цвінґлі (1484–1531) і Ж. Кальвіна (1509–64), Гайдельбер. катехізисі (1563) і 2-му Гельвец. сповіданні віри (1566), у яких сформульовано доктрин.-літург. особливості кальвінізму (вчення про абсолютну суверенність Бога, подвійне — до вічного життя або загибелі — передвизначення віруючих, мирське призначення християнина, символічне розуміння Євхаристії, визнання хрещення немовлят). Побудована за синодально-пресвітеріал. принципом: помісні Церкви, або громади, через своїх представників (виборних пресвітерів і мирян-старійшин, які складають пресвітеріум, або консисторію) входять у провінційні (регіон.) синоди, останні — у нац. (в межах країни) синод, що є вищим керів. органом і обирає главу Церкви (єпископа). Реформати заперечують держ. статус Церкви.

З. Р. Ц. до 1944 була частиною Угор. Реформат. Церкви, після входження Закарп. обл. до складу УРСР отримала 1948 автоном. статус. У повоєн. період через відмову приєднатися до Союзу євангел. християн-баптистів зазнала репресій. Чимало пресвітерів і актив. віруючих (бл. 40 тис. осіб) депортовано до Сибіру, 40 зі 106-ти церк. служителів емігрували в Угорщину. 1956 З. Р. Ц. налічувала 90 громад, 67 пресвітерів і 95 тис. віруючих, у 80-х рр. — 81 громаду, 26 пресвітерів і 60–70 тис. віруючих. Зменшення кількості угорців на Закарпатті (станом на 1910 складали 30 % місц. насел., у 30-х рр. — 17 %, 1959 — 13,6 %, 2001 — 12 %) зумовило місію Церкви серед українців (нині обʼєднані у 4 громади) і ромів (15 громад). У незалеж. Україні З. Р. Ц., відновивши співпрацю з Угор. Реформат. Церквою, посилює свою присутність у регіоні. Так, станом на 2009 обʼєднувала понад 120 тис. віруючих, 83 церк. служителі, 114 громад, що входили у 3, підпорядк. Адм. раді, церк. округи: Ужгород., Берегів., Виноградівський. Від 1948 З. Р. Ц. очолювали 4 єпископи, нинішній (від 2007) — Шандор Зан Фабіан (резиденція в Ужгороді). Офіц. друк. орган Церкви — часопис «Küldetés» («Місія»). Богослужіння ведеться переважно угор. мовою; останнім часом доповнено рос. та українською. Згідно з даними Держ. комітету у справах національностей та релігій (2009), З. Р. Ц. найбільш забезпечена серед усіх конфесій України культ. спорудами (89,8 %); має 107 неділ. шкіл, 3 гімназії з викладанням реліг. дисциплін, інтернат для дітей-інвалідів (с. Велика Добронь Ужгород. р-ну), дит. будинок (м. Мукачеве), оздоров. заклад для літніх людей (м. Рахів), якими опікується Благодій. фонд (м. Берегове). Початк. реліг. освіту надають кілька біблій. шкіл, середню — коледж у м. Шарошпатак (Угорщина), Диякон. центр у Береговому. Відсутність власних богослов. закладів вищого типу компенсується навч. майбутніх церк. служителів в Угорщині, Румунії, Словаччині. Істотну допомогу Церкві надають реформати Європи і Пн. Америки, зусиллями яких на Закарпатті створено низку реліг. місій і філантропіч. закладів. З. Р. Ц. активна у збереженні угор. мови і культури, бере участь у міжцерк. діалозі (як чл. Співдружності реформат. Церков Карпат. басейну входить до Всесвіт. альянсу реформат. Церков, Конференції європ. Церков, Всесвіт. ради Церков).