ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Створ. 1945 у будинку колиш. адм. комітат. упр. (нині Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, памʼятка архітектури поч. 19 ст.) на базі етногр. та природн. колекцій Ужгород. земського музею (діяв від 1929) та музею товариства «Просвіта» (1928). Від 1947 роз­таш. в Ужгород. замку 13–18 ст. 1948 від­крито 1-у екс­позицію. 1950 його поповнено унікал. археол. та істор. колекціями колиш. Мукачів. музею ім. Т. Легоцького (1924). Нині музей здійснює н.-д., збиральниц.-пошук., екс­позиц., наук.-просвітн., памʼятко­охорон­ну та наук.-метод. діяльність. Екс­позиції: природи, археології, історії, духов. культури, холод. і вогнепал. зброї 14–20 ст., нар. одягу, муз. інструментів, історії замку і Ужгорода, старо­друків, музей-кімната А. Волошина, «Закарпа­т­тя між двома світовими війнами». У фондах — 120 тис. екс­понатів. Серед найцін­ніших — камʼяні знаря­д­дя праці давньої людини, бронз. вироби 13–12 ст. до н. е. (понад 3 тис. од.), рим., ав­стрій., угор., чес., польс., укр., рос. та ін. грош. знаки (понад 13 тис.), холодна та вогнепал. зброя 14 — поч. 20 ст., вироби цехових ремісників 16–18 ст., художнє і побут. литво Фрідешів., Довжан., Кобилец.-Полян., Турʼє-Реметів. залізооб­роб. заводів 18–19 ст., рукописні «Мукачівський псалтир» (14 ст.), «Королівське Євангеліє» (1401), словʼян. старо­друки «Біблія руська» (1519) Ф. Скорини, «Острозька біблія» (1581) І. Федорова, «Лексикон Славяноруський» (1627) П. Беринди, старо­друки 17–18 ст. (понад 200), рідкісна періодика серед. 19 — 1-ї пол. 20 ст., світлини та документи 1918–19, 1938–39, 1944–45, 1989–91, нар. муз. інструменти та нар. одяг Закарпа­т­тя 19 — 1-ї пол. 20 ст. Серед унікал. природн. екс­понатів — скамʼянілий скелет риби-тунця (46 млн р.), рештки мор. їжаків, молюсків, кістки та зуби мамонта, печер. ведмедя, гігант. оленя, зубра. Функціонує наук. б-ка. Музейні працівники проводять щорічні наук. конф., видають період. збірники (дослідж. з історії, етно­графії, археології, природо­знавства), буклети, довід­ники, каталоги, здійснюють комплексне крає­знавче обстеже­н­ня сіл Закарп. обл. Налагоджено контакти з музеєм ім. А. Йоші (м. Ніредьгаза, Угорщина), Нац. музеєм Будапешта, крає­знав. музеєм м. Требішов, музеєм укр.-рус. культури у м. Свидник (обидва — Словач­чина), культ.-осв. та нац.-культ. товариствами. Перший дир. — І. Коломієць, від 1988 — В. Шеба.