Заковорот Петро Антонович
ЗАКОВОРО́Т Петро Антонович (1870, с. Купʼєваха, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 05. 03. 1951, Харків) — фехтувальник (рапіра, шабля), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1947). Закінчив Варшавську фехтувально-гімнастичну школу (1895), Будапештську академію фехтування (1898). Учасник міжнародних змагань в Італії, Франції, Австро-Угорщині (1898–99), переможець міжнародного турніру в Будапешті (1899), бронзовий призер Всесвітнього 60-денного турніру ста найкращих фехтувальників світу (Париж, 1900). Один з основоположників радянської школи фехтування. Неодноразовий чемпіон Росії з рапіри та шаблі (1895–1908). Переможець першості України у 65-річниці віці (рапіра). Від 1911 — викладач Санкт-Петербурзької головної гімнастично-фехтувальної школи. Під час воєнних дій 1918–20 навчав червоногвардійців мистецтву штикового бою, викладав на курсах командного складу Червоної армії фехтування та гімнастику. Від 1920 працював викладачем окружних піхотних курсів командного складу, 1933–41 — Державного інституту фізичної культури України (обидва — Харків), 1941–43 — Ленінградського інституту фізичної культури в евакуації (м. Фрунзе, нині Бішкек), від 1944 — Харківського технікуму фізичної культури. Брав участь у постановці фехтувальних боїв у виставах театру «Березіль». Серед вихованців — С. Колчинський, В. Андрієвський.