ЗАКОВОРО́Т Петро Антонович (1870, с. Купʼєваха, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 05. 03. 1951, Харків) — фехтувальник (рапіра, шабля), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1947). Закінчив Варшавську фехтувально-гімнастичну школу (1895), Будапештську академію фехтува­н­ня (1898). Учасник між­народних змагань в Італії, Франції, Австро-Угорщині (1898–99), пере­можець між­народного турніру в Будапешті (1899), бронзовий призер Всесвітнього 60-ден­ного турніру ста найкращих фехтувальників світу (Париж, 1900). Один з основоположників радянської школи фехтува­н­ня. Неодноразовий чемпіон Росії з рапіри та шаблі (1895–1908). Пере­можець першості України у 65-річниці віці (рапіра). Від 1911 — викладач Санкт-Петербурзької головної гімнастично-фехтувальної школи. Під час воєн­них дій 1918–20 на­вчав червоногвардійців мистецтву штикового бою, викладав на курсах командного складу Червоної армії фехтува­н­ня та гімнастику. Від 1920 працював викладачем окружних піхотних курсів командного складу, 1933–41 — Державного ін­ституту фізичної культури України (обидва — Харків), 1941–43 — Ленін­градського ін­ституту фізичної культури в евакуації (м. Фрунзе, нині Бішкек), від 1944 — Харківського технікуму фізичної культури. Брав участь у по­становці фехтувальних боїв у ви­ставах театру «Березіль». Серед вихованців — С. Колчинський, В. Андрієвський.