ЗАКОРДО́Н­НА ГРУ́ПА УКРАЇ́НСЬКОЇ СОЦІА́Л-ДЕМОКРАТИ́ЧНОЇ РОБІТНИ́ЧОЇ ПА́РТІЇ (ЗГ УСДРП) — політична організація. Створ. чл. УСДРП, які спочатку під­тримували політику Директорії УНР, але після її пере­орієнтації на поро­зумі­н­ня з Антантою та ухвале­н­ня ЦК УСДРП 9 лютого 1919 ріше­н­ня про від­клика­н­ня з Ради нар. міністрів УНР своїх чл. емігрували. На конф., проведеній у Відні 9–13 вересня 1919 за участі В. Вин­ниченка, Б. Матюшенка, П. Дідушка, М. Порша, В. Левинського, В. Мазуренка, С. Вікула та ін., виявилися значні роз­біжності в по­глядах чл. групи щодо можливого держ. устрою України: від встановле­н­ня рад. форми влади до парламентаризму. На ній також заявлено про необхідність виходу соціал-демократів з уряду УНР. Однак чл. ЦК УСДРП, які залишалися в Україні, від­кинули цю вимогу своїх віден. однопартійців, вважаючи такий крок шкідливим в умовах боротьби з денікінцями (див. Денікінщина). Ліві укр. соціал-демократи на­прикінці 1919 ви­йшли із ЗГ УСДРП й утворили Закордон­ну групу Української комуністичної партії. Після поразки Визв. змагань 1917–21 на еміграції опинилася нова велика група чл. УСДРП. Надалі, від поч. 1920-х рр., у Празі діяв Закордон. комітет (делегація) УСДРП, очолюваний І. Мазепою та П. Феденком (серед лідерів — О. Козловський, Б. Матюшенко, О.-І. Бочковський, В. Старосольський, Й. Без­палко, М. Ґалаґан). Закордон. комітет (делегація) УСДРП разом із закордон. делегацією УПСР пред­ставляв укр. еміграцію в між­нар. житті, входив до Соціаліст. робітн. інтернаціоналу (1923), брав участь у його кон­гресах. Друк. органи: «Вільна Україна» (Львів), «Соціалістична думка» (Львів–Прага, 1922–23), «Соціал-демократ» (Прага–Подєбради).