Закржевський Євгеній Броніславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Закржевський Євгеній Броніславович

ЗАКРЖЕ́ВСЬКИЙ Євгеній Броніславович (02(15). 08. 1909, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 18. 03. 1973, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-терапевт. Батько О. Закржевського. Д-р мед. н. (1952). Закін. Київ. мед. ін-т (1931), де й працював доц. каф. терапії. Під час 2-ї світ. війни та в повоєнні роки – військ. лікар. Від 1956 – у Військ.-мед. академії в Ленінграді: 1960–63 – зав. каф. військ.-польової хірургії; 1963–73 – проф. каф. шпитал. терапії Ленінгр. сан.-гіг. мед. ін-ту. Одним з перших у СРСР організував відділ. інтенсив. терапії для надання спеціаліз. допомоги хворим з гострими хім. отруєннями. Зробив вагомий внесок у вирішення проблем терапії гострої променевої хвороби, обґрунтувавши та застосувавши методи трансплантації кістк. мозку і переливання донор. крові особам, які постраждали під час аварії на атом. підвод. човні ВМФ СРСР (К-19). Вивчав патогенез гострих лейкозів і анемій, що виникають при захворюваннях органів кровотворення, жовтої дистрофії печінки. Втілив на практиці методику прижиттєвої біопсії печінки.

Пр.: Внешняя секреция поджелудочной железы и функциональная диагностика ее заболеваний. К., 1940; Пункционная биопсия печени и ее диагностическое значение. Ленинград, 1960; Функциональная диагностика заболеваний поджелудочной железы. Ленинград, 1961; Люминесцентная микроскопия в клинико-гематологических исследованиях. Ленинград, 1963 (співавт.); Организация неотложной помощи при острых отравлениях // Военно-мед. журн. 1966. № 1 (співавт.).

Г. О. Софронов

Стаття оновлена: 2010