Закржевський Юліан Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Закржевський Юліан Федорович

ЗАКРЖЕ́ВСЬКИЙ Юліан Федорович (29. 09. 1852, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 25. 04(08. 05). 1915, м. Казань, Росія) – співак (драматичний тенор), педагог. Навч. у Львів. консерваторії (кл. К. Мікулі). Удосконалював майстерність у Піццолаті в Італії (1874). У 1865–70 співав у хорах Ставропігій. бурси, Греко-катол. семінарії (разом з О. Мишуґою та П. Борковським); від 1870 – у хорі «Торбан» під кер-вом А. Вахнянина. Дебютував 1872 у львів. театрі Скарбка партією Йонтека в опері «Галька» С. Монюшка. Працював солістом у Львів. опер. театрі (1872–78), Праз. опері (1878–82), Великому театрі у Москві (1882–84). Виступав на опер. сценах Харкова, Казані, С.-Петербурга, Пермі, міст Поволжя (усі – Росія). Володів сильним голосом (особливо у верх. регістрі) красивого тембру широкого діапазону. 1907 втратив голос, займався пед. діяльністю у Казані. Пропагував укр. нар. пісні, твори зх.-укр. композиторів.

Партії: Герман («Пікова дама» П. Чайковського), Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Казимир («Графиня» С. Монюшка), Лоенґрін (однойм. опера Р. Ваґнера), Рауль («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Єлеазар («Жидівка» Ф. Ґалеві), Манріко, Радамес («Трубадур», «Аїда» Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Едгар («Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті).

Літ.: Ю. Ф. Закржевский [Некрологи] // РМГ. 1915. № 23–24; Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. К., 1960; Штейнпресс Б. Казань. Годы 1888–89 // Муз. жизнь. 1960. № 7.

О. Р. Паламарчук

Стаття оновлена: 2010