Закруткін Віталій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Закруткін Віталій Олександрович

ЗАКРУ́ТКІН Віталій Олександрович (Закруткин Виталий Александрович; 14(27). 03. 1908, м. Феодосія, нині АР Крим – 09. 10. 1984, станиця Кочетковська Ростов. обл., РФ) – російський письменник, літературознавець. Чл. СП СРСР (1945). Канд. філол. н. (1936). Дит. роки провів в Україні та Молдові. Навч. у хім.-пром. школі в Одесі (1927–28). Від 1930 – в Амур. обл. (РФ), де закін. Благовєщен. пед. ін-т (1932). Викладав у Новгород. учит. ін-ті; 1936–41 – зав. каф. рос. літ-ри Ростов. пед. ін-ту (обидва – РФ). Під час 2-ї світ. війни – воєн. кор. Від 1947 мешкав у Кочетковській. У творчості З. відчутний вплив худож. традиції М. Шолохова. Роман про рибацьке життя «Плавучая станица» (Ростов-на-Дону, 1950) відзнач. Сталін. премією 1951. Найкращим твором на тему війни рад. критика визнала повість «Матерь человеческая» (Москва, 1969; Держ. премія РРФСР ім. М. Горького, 1971). Роман-епопея «Сотворение мира» (у 3 кн., Москва, 1980; Держ. премія СРСР, 1982) охоплює період від поч. голоду 1921–22 до закінчення війни. За його сценаріями «Без вести пропавший» (1956) та «Млечный путь» (1959) реж. І. Шмарук зняв однойм. фільми (Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Досліджував творчість рос. та укр. письменників: зб. «Пушкин и Лермонтов» (1941), кн. «Цвет лазоревый: Страницы о Михаиле Шолохове» (1965; обидві – Ростов-на-Дону), «Художник и народ» (Москва, 1969; про Т. Шевченка), ст. «Олесь Гончар» (1964), «Завет мастера» (1973; про М. Рильського), «Його чудодійне слово» («Малишкові дороги: Спогади про Андрія Малишка», К., 1975). Окремі твори З. укр. мовою переклали О. Бандура, І. Гречанівський, Н. Кащук.

Тв.: Академик Плющов: Повесть. Ростов-на-Дону, 1940; У моря Азовского: Роман. Ростов-на-Дону, 1946; 1963; Кавказские записки. Ростов-на-Дону, 1947; 1975; Сф., 1950; Москва, 1954; Млечный путь: Повести и рассказы. Ростов-на-Дону, 1948; Сф., 1950; Подсолнух: Рассказы. Москва, 1960; Лик земли: Рассказы и очерки. Москва, 1961; Костры детства. Художник и народ. О неувядаемом. Москва, 1973; Собрание сочинений. Т. 1–4. Ростов-на-Дону, 1977–80; Избранное. Т. 1–3. Москва, 1986; На Золотых песках: Повесть. Ростов-на-Дону, 1987; Повести и рассказы. Москва, 1988; Произведения В. А. Закруткина: К 100-летию со дня рожд.: В 3 т. Ростов-на-Дону, 2008; укр. перекл. – Плавуча станиця. К., 1952; Сотворіння світу. Кн. 1. К., 1958; 1963; Матір людська. К., 1974.

Літ.: Дрягин Е. П. Творчество Виталия Закруткина. Москва, 1959; Гегузин И. Путь писателя: О жизни и книгах В. Закруткина. Ростов-на-Дону, 1968; Петелин В. Виталий Закруткин: Лит. портрет. Москва, 1969; Виталий Закруткин в книгах и в жизни: Сб. ст. Ростов-на-Дону, 1978.

В. К. Чумаченко, Ю. С. Левченко

Стаття оновлена: 2010