Заксенгаузен

ЗАКСЕНГА́УЗЕН (Sachsenhausen) — нацистський концентраційний табір. Створ. 1936 побл. м. Оранієнбурґ за 30 км на Пн. від Берліна для утримува­н­ня політ. противників режиму, церков. діячів, євреїв, кримінал. злочинців, душевнохворих та ін. (роз­рах. на 50 тис. осіб). З поч. 2-ї світової війни від 1939 у З. увʼязнювали військовополонених та політ. діячів окупов. країн. Нацист. керівництво вважало З. зразковим табором, тому від 1938 тут знаходилося гол. упр. концтаборів. Від 1942 він мав 53 від­діли та велику кількість робочих команд. Вʼязні З. працювали на багатьох пром. під­приємствах, зокрема металург. і авіабуд. заводах; нацисти ви­пробовували на них дію засобів масового знище­н­ня (ядів, отруй. газів), від­працьовували методи масових страт, пере­віряли дію нових мед. препаратів. У серпні 1941 сюди привезли бл. 18-ти тис. перших рад. військовополонених, яких не­вдовзі роз­стріляли, згодом — ще 8 тис. (пере­важна більшість померла від голоду). Загалом через З. про­йшло понад 200 тис. вʼязнів із 27-ми країн. Понад 100 тис. з них знищено, зокрема кілька десятків тисяч рад. військовополонених. 1942–44 у таборі були увʼязнені С. Бандера та ін. провід­ні діячі ОУН, 1944 загинув О. Ольжич. Не­зважаючи на суворий режим, вʼязні створили осередки Руху Опору, які організовували акції саботажу, готували втечі. З на­ближе­н­ням рад. армії 21 квітня 1945 адміністрація табору від­правила 33 тис. увʼязнених під охороною пішим маршем до узбереж­жя Балт. моря. 29 квітня їх звільнили рад. й амер. військ. під­роз­діли (у ході т. зв. маршу смерті загинуло 6 тис. осіб). Тер. З. звільнена 22 квітня рад. і польс. частинами. У серпні 1945 — березні 1950 тут роз­ташовувався рад. табір для інтернованих, у якому утримували нацист. парт. функціонерів, а також захоплених у Німеч­чині іноз. громадян, звинувачених у спів­праці з нацистами (серед них — бл. 3,5 тис. вояків Рос. визв. армії генерала А. Власова). 1961 на тер. З. від­крито мемор. комплекс, 2001 — музей історії рад. табору для інтернованих.

Літ.: Незримый фронт. Воспоминания бывших узников концлагеря «Заксенхаузен». Москва, 1961; Датнер Ш. Пре­ступления немецко-фашистского вермахта в отношении воен­ноплен­ных во второй мировой войне / Пер. с польс. Москва, 1963; H. Naujoks. Mein Lebel im KZ Sachsenhausen 1936–1942. Erinnerungen des ehemaligen Lagerältesten. Köln, 1987; 1989; G. Finn. Sachsenhausen 1936–1950: Geschichte eines Lagers. Bad Münstereifel, 1988; L. Szalet. Baracke 38. Berlin, 2006.

Р. В. Пилипчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю