Залеський Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Залеський Микола

ЗАЛЕ́СЬКИЙ Микола (10. 12. 1898, с. Слобідка, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 04. 08. 1970, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – лікар, громадський діяч. У складі УГА брав участь у Визв. змаганнях 1917–21, зокрема в Чортків. офензиві; потрапив у польс. полон, звідки втік до Чехо-Словаччини. Навч. у г-зіях Тернополя та Львова; мед. студії розпочав у Львові, закін. Карлів ун-т у Празі (1926). Після нострифікації диплома та практики у Львів. заг. шпиталі працював лікарем у Луцьку. Під час 2-ї світ. війни очолював шпиталь і Укр. допомог. ком-т, опікувався укр. полоненими. 1943 заарешт. нім. владою. Від 1944 – в Австрії, працював у туберкульоз. санаторії в Іннсбруці, дир. табор. шпиталю в Куфштайні. Від 1948 – у Канаді, викл. Альберт. ун-ту в Едмонтоні. Засн. і голова відділу Укр. лікар. т-ва Пн. Америки в Едмонтоні, голова Пласту, Централі українців-католиків місц. єпархії (1956–60).

Літ.: Кейван М. Доктор Микола Залеський (Некролог) // ЛВ. Чикаґо, 1971. Ч. 60; Марунчак М. Г. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986; Пундій.

П. Пундій, Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2010