Залізистий кварцит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Залізистий кварцит

ЗАЛІ́ЗИСТИЙ КВАРЦИ́Т – метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається переважно з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту. Серед різновидів – джеспіліт, ітабірит, таконіт. З. к. – найпоширеніша складова залізисто-крем’янистої формації. При вмісті Fe 25–30 % – пром. залізна руда. Розрізняють З. к. тонко- (до 3 мм), середньо- (3–10 мм) і широкосмугові (понад 10 мм). Колір – сірий, червоно-сірий, бурий, іржавий. При мінливому хім. складі сума виходів SiO2, FeO, Fe2O3 складає понад 90 %: SiO2 – 30–70 %, FeO – 5–20 %, Fe2O3 – 10–40 %. Родовища З. к. приурочені до докембрій. щитів і платформ. Вони розташовуються разом з ін. осадовими й ефузив. гірськими породами в протяж. синклінал. структурах, які здебільшого мають протерозой. або архей. вік. Питома вага З. к. 3240–4290 кг/м3. Міцність на стиск при незначному вмісті силікатів 370–400 МПа, при вмісті силікатів бл. 10 % – 170–190 МПа. На тер. України З. к. неокисненого типу докембрій. формацій УЩ утворюють родовища т. зв. бідних (мартит.) руд з вмістом заліза 15–45 %. У зоні окиснення при вилуговуванні кварцу виникли багаті руди гематит. складу (46–70 % Fe). Родовища, пов’язані з З. к. Криворізького залізорудного басейну, Кременчуцького залізорудного району та Білозерського залізорудного району, є осн. постачальниками залізоруд. продукції України. Усі найбільші родовища З. к. з запасами руди у мільярди та десятки млрд т належать до нижньопротерозой. евгеосинклінал. відкладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців. Гол. мінерали З. к. цієї формації: кварц, магнетит, гематит, кумінгоніт, біотит, хлорит, лужні амфіболи, піроксени. Структура кварцитів переважно тонко- та дрібнозерниста, іноді середньозерниста, текстура шарувата і плойчаста. Родовища вказаної формації залягають в осадових і, частково, вулканогенно-осад. породах. Вони отримали назву родовищ криворіз. типу (або типу оз. Верхнє). Найглибші зміни метаморфізму характерні для посеред. родовищ (сотні млн т), які залягають в метаморфіз. осадово-вулканоген. породах і належать до т. зв. ківатин. типу – за однойм. залізоруд. формацією у Канаді. Невеликі за запасами (десятки, перші сотні млн т) поклади пов’язані з глибоко метаморфіз. родовищами грануліт. формації архей. віку. Структура кварцитів у них крупнозерниста, текстура шарувата та неясно плойчаста.

В. С. Білецький

Стаття оновлена: 2010