ЗАЛІЗНЯ́К-ОХРИМО́ВИЧ Олена Юліанівна (псевдоніми і криптоніми: О. Залізняк, О. Охримович, О. З.; березень 1886, с. Сенечів, нині Долинського ра­йону Івано-Франківської обл. — 12. 06. 1969, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — громадська діячка, журналістка. Сестра В. Охримовича, дружина М. Залізняка. Закінчила у Львові Українську академічну гімназію (1905) та університет. Учителювала у гімназії сестер василіянок, учительській семінарії Українського педагогічного товариства. Брала участь у діяльності Студентського союзу, товариств «Академічна громада», «Просвіта», Комітету української молоді. Член «Кружка українських дівчат», редактор його ви­да­н­ня «Мета» (1908). Член «Жіночої громади» (1909–14), Союзу українок, «Кружка Ганни Барвінок», Пласту. Жила 1914–25 у Відні. Працювала у Товаристві допомоги раненим і полоненим воякам. Засновниця і голова Українського жіночого союзу у Львові (1920). Створила секцію студенток товариства «Січ» (1921). Повернулася 1927 до Львова. Директор школи при жіночому ко­оперативі «Труд». Спів­працювала з ко­оперативом «Українське народне мистецтво». Публікувала етно­графічні матеріали та фольклорні записи. Авторка статей на педагогічні теми, опублікованих у газеті «Діло», «Свобода». Член редколегії (1926–27) та авторка статей у журналі «Нова хата». На сторінках львівського двотижневика «Жінка» друкувала матеріали про жіночу фахову освіту, фізичне вихова­н­ня молоді, ко­оперативну справу. У канадських ви­да­н­нях довоєн­ного періоду публікувала матеріали про національно-культурне життя Галичини, висвітлювала аспекти між­народного жіночого руху. 1939 виїхала до Австрії, потім до Канади. Від початку 1950-х років — у Монреалі. Член Організації українок Канади. Від 1956 — у СФУЖО: референт по звʼязках (1957–69). Організовувала по світу акції протесту на під­тримку антикомуністичної революції в Угорщині 1956; створила Фонд пʼятисот у памʼять жінок, полеглих у Кінгірському пов­стан­ні. Очолювала комісію зі справ жіночих організацій на Світовому кон­гресі вільних українців. Сприяла створен­ню першого «Читацького гуртка» (1960), проводила літературні конкурси Фундації М. Бек, заснувала бюлетень «Українка у світі» (від 1963). Публікувалася в емі­грантській українській пресі, зокрема у ви­да­н­нях «Жіночий світ» (Він­ніпеґ), «Наше життя» (м. Філадельфія, штат Пенсильванія, США).