Заліський Петро Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Заліський Петро Іванович

ЗАЛІ́СЬКИЙ Петро Іванович (05. 10. 1867, Слобожанщина – 1929, Югославія) – військовик. Закін. Полтав. кадет. корпус, Михайлів. артилер. уч-ще (1888), Микол. академію Генштабу (1895). Служив у Варшав. військ. окрузі. Під час 1-ї світ. війни – на Пд.-Зх. фронті: начштабу 6-го армій., 1-го кінного корпусів, ком-р 1-ї бригади 3-ї кінної дивізії, від 1916 – 2-ї бригади 13-ї кінної дивізії, генерал-майор. 1917 брав участь в українізації рос. частин 34-го корпусу. За Гетьманату 1918 – Харків. губерн. староста. Від 1919 – у Добровол. армії ЗС Пд. Росії, Рос. армії в Криму. 1920 – ред. г. «Военный голос». У тому ж році емігрував у Туреччину, згодом – у Югославію. Автор низки військ.-наук. праць і політ. статей, вміщених у «Хліборобській Україні».

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
М. Р. Литвин, К. Є. Науменко . Заліський Петро Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14787 (дата звернення: 04.03.2021).