Залозна Наталія Панасівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Залозна Наталія Панасівна

ЗАЛО́ЗНА Наталія Панасівна (08. 09. 1893, с. Волошнівка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 04. 11. 1984, Полтава) – майстриня художнього ткацтва, килимарства і вишивки. Закін. Дігтярів. зразк. ткац. навч.-показ. майстерню (нині Черніг. обл., 1908). Викладала килимарство в Скопців. навч.-показ. килимар. майстерні у маєтку А. Семиградової (1909–17; Переяслав. пов. Полтав. губ., нині с. Веселинівка Баришів. р-ну Київ. обл.); а також килимарство і вишивання у Полтаві: у жін. худож.-ремісн. школі (1918–22), індустр.-тех. школі (1922–25), на курсах худож. промислів при краєзнав. музеї (1925–28), технікумі пром. кооперації (1928–31). Відтоді працювала у системі «Укрхудожпромспілки» (Київ), згодом – у с. Добровеличківка (нині смт Кіровогр. обл.). Від 1934 – у Львові. Від 1945 – у Полтаві: фарбувальниця вовни, інструктор килимарства «Облхудожпромспілки» й Артілі худож. виробів ім. Лесі Українки (до 1949). Учасниця обл. виставки нар. творчості у Полтаві (1947). Серед виробів – традиц. нар. килими для скринь, лав і столів, доріжки, плахти, штори, вишивки з геом.-рослин. візерунками.

Літ.: Бабенчиков М. В. Народное декоративное искусство Украины и его мастера. Москва, 1945.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2010