Зальцер Семен Зельманович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зальцер Семен  Зельманович

ЗА́ЛЬЦЕР Семен Зельманович (15(27). 02. 1898, Одеса – 1941, там само) – графік, художник театру. Закін. Олександрій. реал. (Миколаїв, 1915) та Одес. художнє (1919) уч-ща, навч. в Одес. вищому худож. уч-щі (1919; викл. К. Костанді). Співробітник одес. ж. «Театр и кино» (1916), «Мельпомена», «Фигаро», «Огоньки» (1918), «Бомба», г. «Театр» (1919), «Окна ЮгРОСТА» (1920–21) «Облава» (1920). Малював для гуморист. ж. «Красная оса» (1924), «Гаврило» (1925), «Червоний перець» (1927–34; усі – Харків). Учасник міських мист. виставок від 1918. Створював графічні портрети, шаржі та карикатури на художників, театр. діячів. Оформив низку міських кафе та кабаре (зокрема «Весела канарка» – разом з В. Мюллером і С. Олесевичем; Літ.-театр. кафе-кабаре), вистав 2-го пересув. одес. театру Губполітпросвіти (1921). Роботи З. позначені традиціями конструктивізму, визначаються характер. рисами форм та образів, засвоєних вітчизн. модер. мист-вом 1-ї чв. 20 ст. Загинув під час окупації Одеси.

Тв.: шаржі – «Композитор і дирегент О. Недбаль», «Режисер К. Міклашевський», «Музикант і дирегент Л. Штейнберґ» (усі – 1918), «Поет В. Нарбут», «А. Луначарський» (обидва – 1920); портрети – «М. Євреїнов», «Театральний критик Л. Камишников» (обидва – 1918), «Режисер Я. Протазанов» (1928); плакати – «Фронту необхідно…» (1920), «День Червоної казарми» (1921), «Хто при зорях і вогні прудко скаче на коні?» (1941).

Т. В. Басанець

Стаття оновлена: 2010