Залюбовський Ілля Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Залюбовський Ілля Іванович

ЗАЛЮБО́ВСЬКИЙ Ілля Іванович (15. 06. 1929, с. Бутенки, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 21. 02. 2013, Харків) – фізик. Чоловік Наталії, батько Ольги Залюбовських. Д-р фіз.-мат. н. (1966), проф. (1967), чл.-кор. НАНУ (1988). Засл. діяч н. і т. УРСР (1979). Держ. премії УРСР (1979) та України (1993) в галузі н. і т., премія ім. К. Синельникова АН УРСР (1983). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2004, 2008). Закін. Харків. ун-т (1954). Працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті АН УРСР (1957–60): від 1959 – ст. н. с. Від 1961 – у Харків. ун-ті: від 1965 – зав. каф. експерим. ядер. фізики, водночас від 1967 – проректор з наук. роботи. Спільно з А. Вальтером розв’язав проблему вимірювання статич. електромагніт. моментів атом. ядер за допомогою методу збурених кутових кореляцій. Зі співроб. відкрив ефект радіовипромінювання широких атмосфер. злив косміч. променів; ефект підсилення акуст. сигналу, збуджув. потоками випромінювань у металах під дією статично розтяжних напруг, і універсальність механізму його виникнення у будь-яких ін. комбінаціях речовин і металів. Під кер-вом та за безпосеред. участі З. розроблено низку ядерно-фіз. методів дослідж. твердого тіла, методів підвищення радіац. стійкості матеріалів; а також проводять дослідж. екзот. атом. ядер, низькофон. експерименти щодо природи нейтрино, наземне та супутник. вивчення фізики косміч. променів, розробляють унік. детектори випромінювань. Гол. ред. ж. «Ядра, частинки, поля» (від 1998).

Пр.: Ядерная спектроскопия: Учеб. пособ. Х., 1980; Структура четно-четных переходных атомных ядер. Ташкент, 1985; Переходные атомные ядра. Ташкент, 1988; Справочник по ядерной физике: В 2 т. Ташкент, 1989; Ядерная физика: Учеб. Х., 1991; Introduction to Radiation Acoustics. Amsterdam, 2001 (усі – співавт.).

Літ.: 80-річчя члена-кореспондента НАН України І. І. Залюбовського // Вісн. НАНУ. 2009. № 6; Илья Иванович Залюбовский: Библиогр. указ. Х., 2009; Життя віддане науці. Ілля Іванович Залюбовський (15.06.1929—21.02.2013) // УФЖ. 2013. № 8.

М. О. Азаренков

Стаття оновлена: 2016