Замбія, Республіка Замбія
ЗА́МБІЯ, Республіка Замбія (Zambia, Republic of Zambia) — держава на південному сході Центральної Африки. На Пн. межує з Конґо, на Пн. Сх. — з Танзанією, на Сх. — з Малаві, на Пд. — з Мозамбіком, Намібією, Ботсваною і Зімбабве, на Зх. — з Анґолою. Площа 752,6 тис. км2. Насел. бл. 13 млн осіб (2009): народи групи банту — 89,5 % (бемба — 25,5 %, тонґа — 11,4 %, лозі — 5,2 %, нґоні — 4,8 %, луба — 2,3 %, лунда — 2 %, мбунду — 1,4 % та ін.). Природ. приріст насел. 2,1 % (при рівні фертильності 5,4 дітей на жінку). Міське насел. складає бл. 35 % (2008). Віросповідання: християнство — 75 % (зокрема католицизм — 28 %), місц. традиц. вірування, іслам, індуїзм, юдаїзм. Держ. мова — англ. Столиця — Лусака (2,2 млн осіб). Найбільші міста (тис. осіб, 2008): Кітве (416), Ндола (470), Кабве (193), Чинґола (148). Адм. поділ — 9 провінцій. Держ. устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — однопалат. парламент (Нац. асамблея). Грош. одиниця — квача. Міжнар. аеропорти — Лусака, Ндола, Лівінґстон; осн. мор. порт — Мпулунґу (на оз. Танґаньїка). Статус за класифікацією ООН — одна з найменш розвинених країн. Член ООН, Британ. співдружності націй, Афр. союзу, СОТ, МВФ.
У 17–19 ст. частина сучас. З. входила до складу держави Лунда. У 18 ст. у пн.-сх. частині сучас. З. виникло держ. утворення Казембе, у пд.-зх. — держава Лозі (Баротсе), згодом відома як Баротселенд. Наприкінці 18 ст. з’явилися європ. колонізатори — португальці, згодом англійці. Від 80-х рр. 19 ст. — під владою «Британ. пд.-афр. компанії». 1911 почала називатися Родезією, 1924 — Пн. Родезією (протекторат Великої Британії). 1953–63 — у складі Федерації Родезії і Ньясаленду. Від 1964 — незалежна держава із сучас. назвою.
Значна частина тер. країни — плоскогір’я. Найвища точка — Мафінґа (2329 м). Клімат субекваторіал. Середня температура липня від +14° до +22 °С, жовтня — від +23° до +27 °С. Середньорічна кількість опадів від 700 до 1500 мм. Річк. сітка густа і розгалужена. Найбільші річки — Замбезі та її притоки Кафуе і Луанґва. Осн. озера: Банґвеулу, Мверу (пд.-сх. частина), Танґаньїка (пд. частина). На р. Замбезі — одні з найбільших у світі водоспад Вікторія (частина на тер. З.) та водосховище Кариба. Ліси і рідколісся займають 57 % тер. У рослин. покриві домінують міамбо, акації, мопане, криптосепалум, ліани, орхідні; на болотах — тростина, папірус. Тварин. світ представлений слонами, жирафами, носорогами, зебрами, антилопами, левами, леопардами, гіпопотамами, буйволами, крокодилами, черепахами, пітонами, кобрами та ін. Бл. 400 видів риб. Поширені терміти, москіти, муха цеце. У З. — 22 нац. парки, серед яких найвідоміші — «Кафуе», «Локінвар», «Блу-Лаґун», «Болото Банґвеулу», «Мосі-оа-Тунья».
З. — одна із найбільших країн світу з родовищами міді. Є також поклади кобальту, золота, кам’яного вугілля, піриту, нікелю тощо. ВВП становить 13 млрд дол. США (2009), у розрахунку на одну особу — 1090 дол. США. Основа економіки — видобуток і переробка мідної руди (осн. експорт. продукт країни). Розвинені також обробна, хім., деревообробна промисловості, енергетика, іноз. туризм. С. госп-во малоефективне, більшість продуктів харчування імпортується. Вирощують кукурудзу, цукр. тростину, маніок, фрукти, тютюн. Розвинене рибальство. Експортує мідь, кобальт, електроенергію, тютюн, кукурудзу, бавовну, фрукти; осн. торг. партнери: Китай, Японія, країни Пд.-Сх. Азії, Ближнього і Серед. Сх., Швейцарія, ПАР, сусідні держави. Імпортує машини й устаткування, нафтопродукти, добрива, продовольчі товари, одяг; осн. торг. партнери — ПАР, Велика Британія, Зімбабве. Серед пам’яток культури — наскельні розписи і петрогліфи (від 4 тис. до н. е.).
Дипломат. відносини з Україною встановлено 22 квітня 1993.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
