Замбія, Республіка Замбія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Замбія, Республіка Замбія

ЗА́МБІЯ, Республіка Замбія (Zambia, Republic of Zambia) – держава на південному сході Центральної Африки. На Пн. межує з Конґо, на Пн. Сх. – з Танзанією, на Сх. – з Малаві, на Пд. – з Мозамбіком, Намібією, Ботсваною і Зімбабве, на Зх. – з Анґолою. Пл. 752,6 тис. км2. Насел. бл. 13 млн осіб (2009): народи групи банту – 89,5 % (бемба – 25,5 %, тонґа – 11,4 %, лозі – 5,2 %, нґоні – 4,8 %, луба – 2,3 %, лунда – 2 %, мбунду – 1,4 % та ін.). Природ. приріст насел. 2,1 % (при рівні фертильності 5,4 дітей на жінку). Міське насел. складає бл. 35 % (2008). Віросповідання: християнство – 75 % (зокрема католицизм – 28 %), місц. традиц. вірування, іслам, індуїзм, юдаїзм. Держ. мова – англ. Столиця – Лусака (2,2 млн осіб). Найбільші міста (тис. осіб, 2008): Кітве (416), Ндола (470), Кабве (193), Чинґола (148). Адм. поділ – 9 провінцій. Держ. устрій – республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – однопалат. парламент (Нац. асамблея). Грош. одиниця – квача. Міжнар. аеропорти – Лусака, Ндола, Лівінґстон; осн. мор. порт – Мпулунґу (на оз. Танґаньїка). Статус за класифікацією ООН – одна з найменш розвинених країн. Чл. ООН, Британ. співдружності націй, Афр. союзу, СОТ, МВФ.

У 17–19 ст. частина сучас. З. входила до складу держави Лунда. У 18 ст. у пн.-сх. частині сучас. З. виникло держ. утворення Казембе, у пд.-зх. – держава Лозі (Баротсе), згодом відома як Баротселенд. Наприкінці 18 ст. з’явилися європ. колонізатори – португальці, згодом англійці. Від 80-х рр. 19 ст. – під владою «Британ. пд.-афр. компанії». 1911 почала називатися Родезією, 1924 – Пн. Родезією (протекторат Великої Британії). 1953–63 – у складі Федерації Родезії і Ньясаленду. Від 1964 – незалежна держава із сучас. назвою.

Значна частина тер. країни – плоскогір’я. Найвища точка – Мафінґа (2329 м). Клімат субекваторіал. Середня т-ра липня від +14° до +22 °С, жовтня – від +23° до +27 °С. Середньорічна кількість опадів від 700 до 1500 мм. Річк. сітка густа і розгалужена. Найбільші річки – Замбезі та її притоки Кафуе і Луанґва. Осн. озера: Банґвеулу, Мверу (пд.-сх. частина), Танґаньїка (пд. частина). На р. Замбезі – одні з найбільших у світі водоспад Вікторія (частина на тер. З.) та водосховище Кариба. Ліси і рідколісся займають 57 % тер. У рослин. покриві домінують міамбо, акації, мопане, криптосепалум, ліани, орхідні; на болотах – тростина, папірус. Тварин. світ представлений слонами, жирафами, носорогами, зебрами, антилопами, левами, леопардами, гіпопотамами, буйволами, крокодилами, черепахами, пітонами, кобрами та ін. Бл. 400 видів риб. Поширені терміти, москіти, муха цеце. У З. – 22 нац. парки, серед яких найвідоміші – «Кафуе», «Локінвар», «Блу-Лаґун», «Болото Банґвеулу», «Мосі-оа-Тунья».

З. – одна із найбільших країн світу з родовищами міді. Є також поклади кобальту, золота, кам’яного вугілля, піриту, нікелю тощо. ВВП становить 13 млрд дол. США (2009), у розрахунку на одну особу – 1090 дол. США. Основа економіки – видобуток і переробка мідної руди (осн. експорт. продукт країни). Розвинені також обробна, хім., деревообробна пром-сті, енергетика, іноз. туризм. С. госп-во малоефективне, більшість продуктів харчування імпортується. Вирощують кукурудзу, цукр. тростину, маніок, фрукти, тютюн. Розвинене рибальство. Експортує мідь, кобальт, електроенергію, тютюн, кукурудзу, бавовну, фрукти; осн. торг. партнери: Китай, Японія, країни Пд.-Сх. Азії, Ближнього і Серед. Сх., Швейцарія, ПАР, сусідні держави. Імпортує машини й устаткування, нафтопродукти, добрива, продовольчі товари, одяг; осн. торг. партнери – ПАР, Велика Британія, Зімбабве. Серед пам’яток культури – наскельні розписи і петрогліфи (від 4 тис. до н. е.).

Дипломат. відносини з Україною встановлено 22 квітня 1993.

О. О. Бейдик

Стаття оновлена: 2010