Замичковський Іван Едуардович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Замичковський Іван Едуардович

ЗАМИЧКО́ВСЬКИЙ Іван Едуардович (27. 12. 1868 (08. 01. 1869), Київ – 15. 07. 1931, Одеса) – актор. Засл. арт. Респ. (1926). Профес. діяльність розпочав 1887. Працював у Нац. зразк. (1917), Держ. драм. (1918; обидва – Київ), Першому Укр. Рад. Респ. ім. Т. Шевченка (1919–25, до 1923 – у Києві) театрах, Одес. театрі Революції (1925–31).

Ролі: Іван Барильченко, Мартин Боруля («Суєта», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Копистка («97» М. Куліша), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Тартюф (однойм. п’єса Ж.-Б. Мольєра); у кіно – Глечик («Беня Крик», реж. В. Вільнер), Щепкін («Тарас Шевченко»; обидва – 1926), Кобза («Тарас Трясило», 1927; обидва – реж. П. Чардинін; усі – Одес. кіностудія ВУФКУ).

Літ.: Видатний український актор // РК. 1956, 15 лип.; Хлібцевич Є. Видатний актор: До 25-річчя з дня смерті І. Замичковського // Мист-во. 1956. № 4; Дузь І. Іван Едуардович Замичковський. К., 1962; Кулага І. Іван Замичковський // Мист-во. 1969. № 5.

Л. І. Федченко

Стаття оновлена: 2010