Замостя - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Замостя

ЗАМО́СТЯ (Zamość) – місто у Люблінському воєводстві Польщі, повітовий центр. 1975–98 – центр Замост. воєводства. Насел. 66,5 тис. осіб (2005). Засн. 1580 польс. канцлером Я. Замойським, відтоді має статус міста. Було важливим культур. (1595 відкрито академію) та госп. осередком і фортецею. 1648 місто безуспішно намагався захопити Б. Хмельницький, 1705 його зайняв гетьман І. Мазепа. Після третього поділу Речі Посполитої 1795 відійшло до Австрії, від 1813 – у складі Росії (протягом майже року витримувало облогу рос. військ). У 17–19 ст. діяв василіян. Свято-Микол. монастир, 1720 з метою упорядкувати церк. і обряд. життя греко-католиків тут проведено провінц. собор єпископату і священництва. Станом на 1892 у З. проживало понад 10 тис. осіб. Працювало 8 пром. підпр-в, найбільше серед яких – ф-ка з виготовлення гнутих меблів. За умовами Брестського мирного договору місто повинно було увійти до складу УНР. У серпні 1920 побл. З. 6-а Січова стрілец. дивізія під командуванням генерала М. Безручка зупинила рейд більшов. 1-ї Кінної армії під командуванням С. Будьонного на Варшаву. До 1944 існувала невелика укр. громада, працював Укр. допомоговий ком-т. У Замост. пов. до 1945 мешкало бл. 8-ми тис. українців, які визнавали свою нац. приналежність, та понад 10 тис. полонізованих. Є пам’ятка укр. арх-ри доби Ренесансу – церква св. Миколи 1-ї пол. 17 ст. із бароковою дзвіницею кін. 17 ст. (нині костел ордену редемптористів), діє православна парафія.

Ю. Гаврилюк

Стаття оновлена: 2010