Занков Леонід Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Занков Леонід Володимирович

ЗАНКО́В Леонід Володимирович (10(23). 04. 1901, Варшава – 27. 11. 1977, Москва) – педагог. Д-р пед. н. (1943), акад. АПН РРФСР (1955). Закін. Моск. ун-т (1925). Від 1929 працював в установах АПН РРФСР, зокрема в Ін-ті дефектології: 1944–47 – дир.; 1951–77 – в НДІ теорії та історії педагогіки: до 1955 – заст. дир. з наук. роботи, відтоді – зав. лаб. експерим. дидактики; водночас – викл., зав. каф. дефектології Моск. пед. ун-ту. Вивчав особливості пам’яті, мислення і мовлення розумово відсталих дітей, проблеми взаємозв’язку навч. та розвитку особистості, оптимал. поєднання у навч. процесі словес. і наоч. засобів. Працював над створенням системи початк. навч., спрямованої на підвищення якості засвоєння знань і всебіч. розвиток дитини.

Пр.: Очерки психологии умственно отсталого ребенка. 1935; Память школьника, ее психология и педагогика. 1944; О предмете и методах дидактических исследований. 1962; Дидактика и жизнь. 1968; Обучение и развитие. 1975 (співавт.); Избранные педагогические труды. 1990 (усі – Москва).

В. І. Бондар

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
В. І. Бондар . Занков Леонід Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14885 (дата звернення: 17.04.2021)