Занков Леонід Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Занков Леонід Володимирович

ЗАНКО́В Леонід Володимирович (10(23). 04. 1901, Варшава – 27. 11. 1977, Москва) – педагог. Д-р пед. н. (1943), акад. АПН РРФСР (1955). Закін. Моск. ун-т (1925). Від 1929 працював в установах АПН РРФСР, зокрема в Ін-ті дефектології: 1944–47 – дир.; 1951–77 – в НДІ теорії та історії педагогіки: до 1955 – заст. дир. з наук. роботи, відтоді – зав. лаб. експерим. дидактики; водночас – викл., зав. каф. дефектології Моск. пед. ун-ту. Вивчав особливості пам’яті, мислення і мовлення розумово відсталих дітей, проблеми взаємозв’язку навч. та розвитку особистості, оптимал. поєднання у навч. процесі словес. і наоч. засобів. Працював над створенням системи початк. навч., спрямованої на підвищення якості засвоєння знань і всебіч. розвиток дитини.

Пр.: Очерки психологии умственно отсталого ребенка. 1935; Память школьника, ее психология и педагогика. 1944; О предмете и методах дидактических исследований. 1962; Дидактика и жизнь. 1968; Обучение и развитие. 1975 (співавт.); Избранные педагогические труды. 1990 (усі – Москва).

В. І. Бондар

Стаття оновлена: 2010