ЗАНКО́В Леонід Володимирович (10(23). 04. 1901, Варшава — 27. 11. 1977, Москва) — педагог. Доктор педагогічних наук (1943), академік АПН РРФСР (1955). Закін. Моск. університет (1925). Від 1929 працював в установах АПН РРФСР, зокрема в Ін­ституті дефектології: 1944–47 — директор; 1951–77 — в НДІ теорії та історії педагогіки: до 1955 — за­ступник директора з наукової роботи, від­тоді — зав. лаб. екс­перим. дидактики; водночас — викладач, завідувач кафедри дефектології Моск. пед. університету. Ви­вчав особливості памʼяті, мисле­н­ня і мовле­н­ня ро­зумово від­сталих дітей, про­блеми взаємозвʼязку навч. та роз­витку особистості, оптимал. по­єд­на­н­ня у навч. процесі словес. і наоч. засобів. Працював над створе­н­ням системи початк. навч., спрямованої на під­вище­н­ня якості засвоє­н­ня знань і всебіч. роз­виток дитини.